Мета роботи - вивчити можливості використання малоінвазивних методів у комплексному лікуванні хворих з псевдокістами підшлункової залози (ПК ПЗ), а також уточнити показання до їх застосування, способи дренування, вивчити найближчі та віддалені результати. У клініці проліковано 58 хворих, які мали сформовані та несформовані ПК ПЗ. Обстеження включало загальноклінічні, біохімічні, інструментальні методи (рентгенографію органів грудної та черевної порожнини, фіброгастродуоденоскопію, ультразвукове дослідження (УЗД), комп'ютерну томографію (КТ), магнітно-резонансну томографію, лапароскопію). Однією із основних умов адекватності лікування кіст ПЗ є їх рання та точна діагностика. Основну роль у виявленні кістозних утворень відведено УЗД і КТ. Методом, що доповнює УЗД кіст, є цистографія, яка виконується під час діагностичної пункції або після дренування кісти (ДК). Тонкоголкову пункцію кіст виконано під контролем УЗ-апарата за допомогою голок CHIBA чи OCUDA, а дренування з використанням стилет-троакару та пункційного адаптера з уведенням дренажних трубок у порожнину кісти - під контролем УЗ-апарата "Toshiba", який мав датчик із центральним пункційно-біопсійним каналом. Пункційне ДК ПЗ виконано 19-ти хворим. Адекватним спосіб виявився у 12-ти пацієнтів, усім іншим виконано лапаротомічну корекцію патології, починаючи з 4-ї доби ДК. Показаннями до лапаротомії були такі: відсутність бажаного ефекту лікування - 3 випадки, кровотеча в просвіті кісти - 2, зростання клініко-лабораторних ознак панкреатиту - 2. Оперативне лікування в об'ємі

цистоєюностомії на виключеній за Ру петлі виконано 20-ти хворим, трансвентрикулярну цистогастростомію - 2-ом, цистоентеростомію (ЦЕ) з міжкишковим співустям і заглушкою за Шалімовим - 8-ми. Летальних випадків не було. Віддалені результати вивчено в період від 1 до 5-ти років у 22-х пацієнтів після відкритих втручань та у 12-ти - після пункційно-дренуючих (ПД). Повне склерозування кіст після відкритих втручань спостережено у 67,42 % хворих, після ПД - у 86,7 %, хоча у більшості пацієнтів зберігались клінічні та УЗ-ознаки хронічного панкреатиту. Висновки. У разі несформованої післянекротичної псевдокісти діаметром до 4 см є можливою її резорбція під дією інтенсивної консервативної терапії. Несформована післянекротична кіста розміром до 10 см підлягає пункційному дренуванню та лікуванню з УЗ-контролем у динаміці, фістулографією, склеротерапією. За неускладненої сформованої псевдокісти методом вибору є внутрішнє дренування за найраціональнішою методикою, перевага надається ЦЕ. У разі поєднання кісти з головною панкреатичною протокою необхідно виконати відкрите оперативне втручання.

• Мамчич Володимир Іванович (медичні науки)
• Шуляренко Володимир Адамович (медичні науки)
• Преподобний В'ячеслав Володимирович (медичні науки)
• Преподобний Вячеслав Володимирович (медичні науки)
• Семіног Віктор Іванович (медичні науки)
• Паламарчук Володимир Іванович (медичні науки)
• Паламарчук Владислав Ігорович (технічні науки)
• Парацій Зиновій Захарович (медичні науки)
• Парацій Зіновій Захарович (медичні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"