Мета роботи: клініко-патоморфологічний аналіз аневризматичних уражень аорти у випадку синдрому Марфана (СМ). Матеріали і методи. Обстежено 134 хворих із СМ та аневризмами аорти (АА) віком від 7 до 64 років, у середньому (<$E 32,4~symbol С~4,2>) роки. Застосовано доплер-ЕхоКГ, аортографію, коронаровентрикулографію, патогістологічне дослідження операційного й автопсійного матеріалу (забарвлення гематоксиліном та еозином, пікрофуксцином за ван Гізоном, за Вейгертом, альціановим синім і толуїдиновим синім). Результати. АА були у всіх 134 хворих із СМ: з розшаруванням - у 49 (36,6 %), із аортальною регургітацією - у 127 (94,8 %). Патогістологічно у всіх хворих виявлено ураження еластичного каркаса середньої оболонки аортальної стінки (АС) з утворенням ділянок медіонекрозу (51,5 %) і генералізованого еластолізису (37,9 %), дистрофічні зміни, некроз м'язових клітин, колапс колагенових пучків. Висновки. Для АА із СМ характерною є клінічна маніфестація у молодому віці (20 - 35 років). Частіше вона буває у чоловіків, має тенденцію до розшарування (36,6 %) і розвитку недостатності аортального клапана (94,8 %). В основі розшарування аорти у випадку СМ лежить ураження еластичного каркаса середньої оболонки АС.

• Ситар Леонід Лукич (1939–) (медичні науки)
• Кравченко Іван Миколайович (медичні науки)
• Кравченко Ірина Миколаївна (педагогічні науки)
• Кравченко Інесса Миколаївна (філософські науки)
• Кравченко Ігор Миколайович (юридичні науки)
• Кравченко Ілля Миколайович (юридичні науки)
• Кузик Юлія Іванівна (медичні науки)
• Діброва Валентина Анатоліївна (філологічні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"