Мета роботи - оцінити безпосередні і віддалені результати впливу комп'ютерно-томографічно (КТ) керованої хімічної регіональної паравертебральної десимпатизації на клінічний перебіг периферичних форм облітерувальних захворювань артерій нижніх кінцівок. В Івано-Франківському державному медичному університеті з 1994 до 2005 рр. проведено 334 втручання у хворих з облітеруючими захворюваннями артерій нижніх кінцівок у II - IV стадіях хронічної артеріальної недостатності за Fontaine. Чоловіків було 313 (93,7 %), жінок - 21 (6,3 %). У 259-ти (77,5 %) пацієнтів діагностовано облітеруючий атеросклероз з переважним ураженням периферичних артерій нижніх кінцівок, у 44-х (13,2 %) - облітеруючий ендартеріїт, у 4-х (1,2 %) - хворобу Рейно, у 8-ми (2,4 %) - синдром Рейно, у 3-х (0,9 %) - хворобу Райля, у 14-ти (4,2 %) - діабетичну ангіопатію, у 2-х (0,6 %) - облітерувальний тромбангіїт. У всіх хворих керована хімічна регіональна паравертебральна десимпатизація була виконана як основний метод лікування. Для об'єктивізації змін магістрального кровотоку до і після десимпатизації використовували ультразвукову доплерографію ("Multigon-500M", "Angiodop-2"), реовазографію (РГ-4-01), капіляроскопію, контактну термометрію, клаудікометрію, визначали кісточковий доплер-тиск і доплер-індекс, а також вивчали клінічний стан кінцівок до і після втручання. Після десимпатизації температура стоп підвищувалася від 1,5 - 2 до 4 <$E symbol Р>C, зникав гіпергідроз. Хворі відзначали зникнення або зменшення болю в гомілках, збільшення м'язової сили та відстані безбольової ходьби. Зменшувався ішемічний набряк тканин,

збільшувалося наповнення підшкірних вен. Під час доплерографічного обстеження після втручання виявлено збільшення лінійної швидкості потоку крові. Артеріальний тиск на десимпатизованій кінцівці знижувався на 10 - 15 мм рт. ст. Ускладнень після втручання не відзначено. Задовільну та добру клінічну динаміку спостерігали у 289-ти (86,5 %) пацієнтів. У хворих з декомпенсованою артеріальною недостатністю (10,8 %) позитивна динаміка була мінімальною, а у 2,7 % з декомпенсованим кровотоком після втручання виявлено прогресування ішемії, внаслідок чого їм було виконано ампутацію кінцівки. У віддалений період (3 - 6 років) позитивний ефект зберігався у 63,5 % пацієнтів. За компенсованих і субкомпенсованих проявів захворювання добру і задовільну позитивну клінічну динаміку кровообігу після десимпатизації спостерігали у 86,5 % хворих. КТ-керовану регіональну пункційну хімічну десимпатизацію доцільно використовувати у разі дистальних або генералізованих форм облітерувальних процесів артеріального русла, які не піддаються корекції хірургічним способом. Використання цієї методики лікування зменшує тривалість перебування пацієнтів у стаціонарі, потребує менших фінансових затрат. Втручання можна також виконувати за амбулаторних умов.

• Криса Василь Михайлович (медичні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"