Численні клінічні дослідження дозволили інтерпретувати гіперкоагуляційний синдром (ГКС) як коагулопатію з певними клінічними та лабораторними ознаками прискореного згортання крові за відсутності утворення тромбів. Провідну роль у виявленні його особливостей має дослідження різних показників згортання крові. Під час лікування ГКС потрібно враховувати його форму та причини. Загальним терапевтичним принципом є застосування різних комбінацій низькомолекулярних гепаринів, непрямих антикоагулянтів, антиагрегантів, алпростадилу, нікотинової кислоти.

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"