Мета роботи - підвищення інформативності ультразвукового дослідження (УЗД) судин статевого члена (СЧ) як скринінгового методу діагностики різних типів еректильної дисфункції (ЕД) судинного походження. Впродовж 1995 - 2003 рр. послідовно обстежено 78 пацієнтів віком 18 - 68 років із ЕД. УЗД судин СЧ виконували в стані спокою та під час стимульованої ерекції. Для визначення типу судинної відповіді на фармакологічну стимуляцію у першій групі пацієнтів (n = 41) використовували одноразове внутрішньокавернозне введення розчину папаверину гідрохлориду або простагландину E1. За умов реєстрації патологічних спектрів кровотоку в глибоких артеріях СЧ застосовували додаткову фармакологічну та механічну стимуляцію (друга група, n = 37). Під час УЗД, окрім діаметра глибоких артерій СЧ в стані спокою, визначали максимальну систолічну швидкість (МСШ) та кінцеву діастолічну швидкість (КДШ) кровоплину, прискорення руху крові та його час (AT), індекси опору (RI) та пульсації (PI). Розподіл пацієнтів за типами судинної відповіді здійснювали за значеннями МСШ та КДШ на висоті тесту. Контрольну групу (КГ) склали 8 осіб віком від 25-ти до 42-х років, котрі не скаржилися на порушення еректильної функції. В осіб КГ в стані спокою в глибоких артеріях СЧ реєструвався кровоплин високого опору (RI = 1,0) з ретроградною діастолічною складовою та коливаннями МСШ і PI відповідно в межах 0,14 - 0,26 м/с та 4,6 - 7,5; у пацієнтів із ЕД значення МСШ коливались у межах 0,12 - 0,18 м/с. У всіх пацієнтів із недостатністю артеріального припливу зміни спектральних характеристик кавернозного кровоплину

спостерігались як в стані спокою, так і на висоті тесту. Констатація венозного витоку була можливою лише за результатами стимульованої ерекції за значеннями <$E roman RI~<<~0,7> на тлі збереження МСШ понад 0,3 м/с. Застосування додаткової фармакологічної та механічної стимуляції супроводжувалось зменшенням частки пацієнтів із патологічною судинною відповіддю і наявністю показань до інвазивних ангіографічних досліджень з 70,2 до 45,9 %. У хворих із ЕД під час проведення УЗД-тесту зі стимульованою ерекцією слід прагнути досягнути типових для пацієнта ступенів тумесценції і ригідності, для чого виправданою є додаткова стимуляція. Відносно частоти виникнення небажаних реакцій безпечним за інтракавернозної стимуляції є використання половинної початкової дози фармакологічного препарату та механічної стимуляції. Для збільшення специфічності УЗД у виявленні патологічної судинної відповіді та диференціюванні її причини найінформативнішим додатковим до МСШ і КДШ критерієм є час прискорення руху крові в стані спокою та на висоті тесту.

• Костилєв Михайло Володимирович (медичні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"