Під час комплексного цитогенетичного обстеження 30 учасників ліквідації наслідків Чорнобильської аварії з високими офіційно зареєстрованими дозами опромінення (від 19 до 142 сГр, середня доза 52 сГр) показано, що навіть через 15 років після гострого опромінення зберігається залишковий радіоіндукований цитогенетичний ефект, який виявляється в лімфоцитах периферичної крові як індикаторних клітинах. За допомогою методу класичного цитогенетичного аналізу рівномірно забарвлених хромосом і новітнього молекулярно-цитогенетичного методу FISH-WCP підтверджено, що у віддалені строки після Чорнобильської аварії стабільні цитогенетичні маркери радіаційної дії на людину (транслокації та інсерції) зберігаються на вірогідно підвищеному рівні, який відповідає поглинутій дозі гама-опромінення, а нестабільні аберації (дицентричні та кільцеві хромосоми) на 91,6 % елімінувалися з часом. Обидва цитогенетичні методи дозволили встановити значну гетерогенність радіаційно індукованого цитогенетичного ефекту у різних осіб з ідентичними офіційно зареєстрованими дозами опромінення, що може свідчити не тільки про генетично зумовлену індивідуальну норму реакції на мутагенну дію радіації, але й про некоректність офіційно встановлених доз опромінення, що і було підтверджено в ході реконструкції справжніх доз радіації за результатами FISH-аналізу.

Ключ. слова: хромосомні аберації, іонізуюча радіація, біодозиметрія
Індекс рубрикатора НБУВ: Р368.4-3

Рубрики:

Променева хвороба

Шифр НБУВ: Ж14793 Пошук видання у каталогах НБУВ 

---

Додаткова інформація про автора(ів) публікації:
(cписок формується автоматично, до списку можуть бути включені персоналії з подібними іменами або однофамільці)

• Дибський Сергій Сергійович (біологічні науки)
• Дибська Олена Борисівна (біологічні науки)
• Педан Людмила Ростиславівна (біологічні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"