Розглянуто ситуаційні центри як основу стратегічного управління, обговорено питання прийняття рішень на рівні управління міністерствами, відомствами та державою в цілому. Ціна наслідків прийнятого рішення дуже висока, а самі задачі управління слабко структуровані та слабко формалізовані, вихідні дані про об'єкти управління неоднозначні, неповні та суперечливі. В ході опрацювання рішення дуже часто використовуються технології колективного обговорення запропонованих рішень, які базуються на використанні колективних знань і колективного інтелекту. Зроблено висновок про необхідність розробки та впровадження ситуаційних центрів управління, що є вірним, але не єдиним шляхом удосконалення процесів управління великими комерційними і державними структурами. Цей шлях дозволяє знизити ризики, економити час, підвищувати якість, посилювати контроль, зменшувати ступінь впливу багатофакторності, багатокритеріальності, невизначеності, протиріччя тощо.

• Морозов Анатолій Олексійович (1939–) (технічні науки)
• Ященко Володимир Арсентійович (філософські науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"