Порівняно переносність та ефективність селективного (<$E beta>-адреноблокатора метопрололу у пацієнтів з хронічною серцевою недостатністю (ХСН) зі збереженим синусовим ритмом (СР) або фібриляцією передсердь (ФП). У відкрите неконтрольоване дослідження увійшли 74 пацієнти віком 38 - 74 роки з ХСН III - IV функціональних класів за NYHA, ішемічного та неішемічного походження, із фракцією викиду лівого шлуночка <$E symbol Г~35> %. Ретроспективно виділено дві клінічні групи: A - 43 пацієнти із збереженим СР, B - 31 з постійною формою ФП. Після стабілізації стану всім хворим призначено метопролол із використанням методу повільного титрування. Через 3, 6 і 12 міс реєстрували дозу препарату, побічні події. Оцінено толерантність щодо фізичного навантаження за показником дистанції 6-хвилинної ходьби (ДШХ), якість життя. Проведено ехокардіографічне дослідження, визначено рівень адреналіну та норадреналіну в крові. Встановлено, що поєднання ХСН з ФП більш характерне для пацієнтів похилого віку. Асоціюється воно з більшою частотою серцевих скорочень (ЧСС) у стані спокою (<$E roman p~<<~0,05>) та наприкінці фізичного навантаження (<$E roman p~<<~0,05>), істотним зниженням показників ДШХ (<$E roman p~<<~0,05>) і збільшенням розмірів лівого передсердя (<$E roman p~<<~0,05>) у порівнянні з такими у пацієнтів зі збереженим СР. Наприкінці 3 міс. титрування дози 100 мг досягли у 15-ти (34,9 %) пацієнтів з групи A і 16 (51,6 %) - групи B (<$E roman p~<<~0,05>). Середньодобова доза метопрололу у пацієнтів з групи A становила (<$E 69,9~symbol С~15,4>) мг, групи B - (<$E 74,8~symbol С~16,6>) мг (<$E

roman p~>>~0,05>). Терапія метопрололом задовільно переносилася пацієнтами з ХСН на тлі СР і ФП, а частота небажаних "подій" і випадків відміни препарату достовірно не відрізнялася між групами. На тлі застосування метопрололу в обох групах спостережено достовірне зменшення ЧСС у стані спокою та після навантаження, поліпшення функціонального класу ХСН, асоційованої із станом здоров'я, якості життя, зниження рівня катехоламінів у крові. Показник ДШХ збільшився за 12 міс. у групі A з (<$E 225,6~symbol С~16,0>) до (<$E 346,4~symbol С~12,0>) м (<$E roman p~<<~0,001>), в групі B - з (<$E 191,2~symbol С~12,0>) до (<$E 327,4~symbol С~10,6>) м (<$E roman p~<<~0,001>). Зроблено висновок, що поєднання систолічного варіанту ХСН з ФП асоціюється з вищою ЧСС у стані спокою та після навантаження, ніж у хворих із СР, а також значнішою дилатацією лівого передсердя. Наявність ФП не перешкоджає досягненню цільових доз метопрололу та не асоціюється зі збільшенням частоти його побічних ефектів і відміни з огляду на погану переносність. Незалежно від наявності ФП, у хворих з ХСН терапія метопрололом забезпечувала поліпшення систолічної функції серця, переносності фізичного навантаження, якості життя, зниження рівня катехоламінів у крові.

• Жарінов Олег Йосипович (1965–) (медичні науки)
• Кітура Оксана Євгенівна (медичні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"