Обстежено 73 хворих на гострий інфаркт міокарда із зубцем Q, яким з перших годин захворювання проводили або традиційну терапію, що включала реваскуляризацію міокарда (стрептокіназа або первинна ангіопластика), гепарин, бета-блокатори, нітрати, дезагреганти (44 хворих), або додатково інгібітор 5-ліпоксигенази флаваноїд кверцетин (29 хворих). На підставі вивчення особливостей перебігу захворювання, формування зони некрозу, параметрів гемодинаміки, результатів інвазивного електрофізіологічного дослідження серця (програмованої стимуляції шлуночків) доведено кардіозахисну дію кверцетину в разі гострого інфаркту міокарда, що виявляється в обмеженні розміру ураження міокарда, зменшенні вираження больового синдрому, частоти реєстрації гострої лівошлуночкової недостатності на сьому - десяту добу, запобіганні ранньої систолічної та діастолічної дилатації порожнини лівого шлуночка, що супроводжувалося підвищенням електричної стабільності міокарда та зменшенням здатності до індукції шлуночкових тахікардій. Результати дають підстави розглядати кверцетин як перспективний агент у лікуванні гострої коронарної оклюзії, який позитивно впливає на детермінанти найближчого та віддаленого прогнозу захворювання, що може бути основою подальших досліджень.

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"