Спиридонова Л. Н. Генетическая изменчивость черной, серой ворон и их гибридов по данным RAPD-PCR / Л. Н. Спиридонова, А. П. Крюков // Цитология и генетика. - 2004. - 38, № 2. - С. 31-39. - Библиогр.: 33 назв. - рус.Проведено RAPD-PCR аналіз генетичної різноманітності сірої Cervus cornix і чорної С. corone ворон, а також їх фенотипових гібридів із зони перекривання ареалів і гібридизації батьківських форм у Сибіру. Для обох видів та їх гібридів по RAPD мінливості розраховано генетичні дистанції (<$E D sub N>), поліморфізм (<$E P sub 95>), середню очікувану гетерозиготність (<$E Н sub e>), а також коефіцієнт генних фіксацій (<$E F sub st>) та долю міжпопуляційної диференціації (<$E G sub st>). Аналіз показав, що генетична мінливість чорної та сірої ворон менше, ніж гібридів, причому останні виявились генетично ближче між собою (<$E D sub N~=~0,295>), ніж з кожним із батьківських видів (<$E D sub N~=~0,441> і 0,397 з C. cornix та C. corone відповідно). Досліджувані особини C. cornix мають мінімальний рівень гетерозиготності та поліморфізму (<$E H sub e~=~0,12> та <$E P sub 95~=~27,8~%>) у порівнянні з C. corone та воронами гібридної зони (<$E H sub e~=~0,18> та 0,20; <$E P sub 95~=~42,5~%> та 50,4 % відповідно). Індекси інбридингу Райта (<$E F sub st~=~0,285>) та популяційного підрозділяння (<$E G sub st~=~0,352>) вказують на слабку генетичну диференціацію всіх птахів, що аналізуються. Проте дендрограми UPGMA та NJ диференціюють особин з ареалів чорної, сірої ворон і гібридної зони за різними кластерами. Дані узгоджуються з молекулярно-генетичними дослідженнями вранових, що виконані інших за допомогою інших методів, і не суперечать уявленню про чорну та сіру ворон як полувидах у межах концепції надвиду. Індекс рубрикатора НБУВ: Е623.353.543.4*44
Рубрики:
Шифр НБУВ: Ж60216 Пошук видання у каталогах НБУВ
Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"
|