Ретроспективно оцінено вплив супутньої артеріальної гіпертензії (АГ) на перебіг і найближчі наслідки інфаркту міокарда з зубцем Q (Q-IM), а також показники кардіогемодинаміки у таких хворих за умов широкого застосування для його лікування засобів із доведеною ефективністю у порівнянні з такими в ранній період. Проведено ретроспективний аналіз історій хвороб у двох когортах хворих на Q-IM, що лікувалися в Центральній клінічній лікарні м. Києва в 1 - 12-му місяцях 1986 р. (період I; n = 636) та в 1 - 12-му місяцях 1998 р. (період II, n = 885). Середній вік хворих становив (<$E 66,5~symbol С~3,2>) та (<$E 68,3~symbol С~3,9>) року відповідно (<$E roman p~>>~0,05>). В II періоді у порівнянні з I збільшилася частота використання інгібіторів АПФ (ІАПФ) та <$E beta>-адреноблокаторів (в 6,4 та 2,2 рази відповідно; <$E roman p~<<~0,01>), тромболізису (в 70,1 рази; <$E roman p~<<~0,01>), гепарину (на 26,2 %; <$E roman p~<<~0,01>) та зменшилася частота використання блокаторів кальцієвих каналів (на 71,3 %; <$E roman p~<<~0,01>). У разі гострої лівошлуночкової недостатності (ГЛШН) стали частіше призначати допмін і добутамін й менше - глікозиди. Значним недоліком лікування є вкрай недостатнє використання тромболітичної терапії (9,2 % в II періоді, 1,3 % - в I), що пов'язано з економічними причинами. Супутня АГ була у 271-го хворого в I періоді (42,6 %), а в II періоді - у 324-ох (36,6 %; <$E roman p~>>~0,05>). Обстеження передбачало оцінку загальноприйнятих показників систолічної функції лівого шлуночка (ЛШ) за допомогою ехокардіографії (в II періоді). Незалежно від періоду, хворі з АГ не відрізнялися

від пацієнтів без неї за віком. У обох було більше жінок і хворих з супутнім цукровим діабетом ІІ типу (I - 20,2 % та 12,4 %; II - 20,1 % та 16,2 %, <$E roman p~<<~0,05>). В II періоді у порівнянні з I у хворих з АГ збільшилася частота поширеного передньо-заднього ІМ (24,1 та 13,8 %; <$E roman p~<<~0,05>), чого не спостерігалося у хворих без АГ. Особливістю перебігу ІМ у хворих з АГ була більша частота ГЛШН II класу у порівнянні з пацієнтами без АГ як у I періоді (30,9 і 24,7 %), так і в II (32,4 і 27,8 %; <$E roman p~<<~0,05>) без значної динаміки за часом. Частота інших серйозних ускладнень ІМ (кардіогенного шоку, тяжких порушень ритму і провідності) була однаковою й не змінилася за час спостереження. Зменшилася лише частота рецидиву ІМ у хворих з АГ (4,6 проти 9,7 %; <$E roman p~<<~0,05>). Госпітальна летальність у I періоді у хворих з АГ була вищою, ніж у хворих без такої (25,7 та 19,8 %, <$E roman p~<<~0,05>). У II періоді у перших вона знизилася на 21,0 % (<$E roman p~<<~0,05>) та досягла її рівня у хворих без АГ, у яких летальність не змінилася. У обстежених у II періоді хворих з АГ та без неї, що вижили, величини фракції викиду (ФВ) на 1 - 3-тю добу ІМ були однаковими як у тих, хто вижив - (<$E 50,2~symbol С~2,3>) й (<$E 48,7~symbol С~0,8>) %; <$E roman p~>>~0,05>, так і у померлих - (<$E 42,6~symbol С~1,8>) й (<$E 38,6~symbol С~1,2>) %, <$E roman p~>>~0,05>. Незалежно від наслідків ІМ, у хворих з АГ був збільшений діаметр правого шлуночка: у тих, що вижили - відповідно (<$E 2,8~symbol С~0,1>) і (<$E 1,8~symbol С~0,1>) см, <$E roman p~<<~0,05>, у померлих - (<$E 2,9~symbol С~0,1>) і

(<$E 2,0~symbol С~0,1>) см, <$E roman p~<<~0,05>. Використання для лікування хворих на IM ІАПФ, аспірину, <$E beta>-адреноблокаторів, тромболізису та гепарину сприяло зниженню (на 77,0 % у порівнянні з хворими без АГ) госпітальної летальності хворих на Q-IM з АГ (на 14,8 %) до її рівня у хворих без АГ. За однакових показників систолічної функції ЛШ на 1 - 3-тю добу Q-IM у хворих із супутньою АГ у порівнянні з пацієнтами без АГ помітно збільшується діаметр ПШ незалежно від наслідків IM.

Ключ. слова: гострий інфаркт міокарда з зубцем Q, артеріальна гіпертензія, інгібітори АПФ
Індекс рубрикатора НБУВ: Р410.030-3 + Р410.140.45-3

Рубрики:

Гіпертонічна хвороба

Інфаркт міокарда

Шифр НБУВ: Ж24454 Пошук видання у каталогах НБУВ 

---

Додаткова інформація про автора(ів) публікації:
(cписок формується автоматично, до списку можуть бути включені персоналії з подібними іменами або однофамільці)

• Кубко Анастасія Юріївна (1976–) (соціальні комунікації)
• Рябцев Олег Вікторович (технічні науки)
• Рябцев Олег Вадимович (медичні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"