У білих щурів вивчено вплив тривалої тетанізації дорсальних корінців сегментів <$E L sub 5> (гомосинаптична активація) та <$E L sub 4> (гетеросинаптична активація) на рефлекторні розряди у вентральному корінці <$E L sub 5>, зумовлені поодиноким подразненням дорсального корінця того ж самого сегмента. Тетанізація здійснювалася серією з 5 000 стимулів з частотою 10, 50, 100 або 300 <$E roman c sup -1>; її ефекти тестувалися протягом 10 хв. За низьких частот гомосинаптичної тетанізації (10 і 50 <$E roman c sup -1>) істотної посттетанічної потенціації (ПТП) моносинаптичних розрядів не відбувалося; у випадку ж більших частот вона була достатньо вираженою та тривалою. За умов гетеросинаптичної активації ПТП була відсутня. Полегшення полісинаптичних відповідей виникало в разі всіх використаних частот гомосинаптичної тетанізації; якщо застосовувалася гетеросинаптична тетанізація, подібне полегшення також спостерігалося, хоч і було виражене в меншій мірі. Під час дії речовин, які підвищують збудливість нейронних систем спинного мозку, - тироксину та 4-амінопіридину - тетанізація досліджуваних входів замість ПТП зумовлювала тривалу депресію і моно-, і полісинаптичних компонентів рефлекторних розрядів. Розглянуто можливі механізми посттетанічних змін сегментарних рефлекторних відповідей.

• Родинський Олександр Георгійович (медичні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"