На матеріалах гуманітарних дисциплін, зокрема, літератури, лінгвістики та природничих наук обгрунтовано парадигмальний статус діалогу в сучасному мисленні. Доведено, що як спосіб мислення діалог притаманний природничому та гуманітарному пізнанню, оскільки своїм підгрунтям має структурованість свідомості людини в нейрофізичному, психологічному та гносеологічному зрізах. Висвітлено ідеї про еволюційний характер Всесвіту, нелінійну картину світу, яка містить у собі і нелінійність процесу мислення. Розглянуто такі актуальні проблеми, як структура діалогу, природа в контексті діалогу, мова як засіб ведення діалогу, проблема істини за умов діалогу.

На материалах гуманитарных дисциплин, в частности литературы, лингвистики и естественных наук обоснован парадигмальный статус диалога в современном мышлении. Доказано, что как способ мышления диалог присущ естественному и гуманитарному познанию, поскольку основывается на структурированности сознания человека в нейрофизическом, психологическом и гносеологическом срезах. Освещены идеи об эволюционном характере Вселенной, нелинейной картине мира, которая содержит в себе и нелинейность процесса мышления. Рассмотрены такие актуальные проблемы, как структура диалога, природа в контексте диалога, язык как средство ведения диалога, проблема истины в условиях диалога.

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"