Визначено, що найбільш адекватним засобом лікування жовчнокам'яної хвороби (ЖКХ) є холецистектомія. Однак, після її проведення у значного відсотка хворих (16 - 40 %) спостерігається формування післяхолецистектомічного синдрому (ПХЕС), перебіг і клінічні прояви якого є наслідком ураження багатьох органів і систем. Доведено, що доволі часто його виникнення є наслідком спазму сфінктера Одді. Таким чином, формування ПХЕС є результатом дії різних чинників, що мали місце під час формування ЖКХ і не могли бути усуненими під час оперативного втручання. Це стало підставою для проведення роботи з визначення впливу сполученої патології та визначення патогенетичних ланок їх перебігу.

Отмечено, что наиболее адекватным способом лечения желчнокаменной болезни (ЖКБ) является холецистэктомия. После ее проведения у значительного процента больных (16 - 40 %) наблюдается формирование постхолецистэктомического синдрома (ПХЭС), течение и клинические проявления которого являются следствием поражения многих органов и систем. Доказано, что довольно часто его возникновение является следствием спазма сфинктера Одди. Таким образом, формирование ПХЭС является результатом действия различных факторов, которые имели место при формировании ЖКБ и не могли быть устранены при оперативном вмешательстве. Это стало основанием для проведения работы по определению влияния сочетанной патологии и определения патогенетических звеньев их течения.

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"