На підставі результатів дослідження зазначено, що геометрія визначеної соціальної структури подібна до трикутника з більш-менш консистентною й однорідною вершиною та нижньою частиною, але неконсистентною середньою зоною з розмитими межами між групами, що її утворюють. Основу стратифікаційної структури міста утворює базова страта (базова економічно активна та базова економічно незайнята верстви). Узагальнені статусні характеристики її представників належать до нижчого за середній рівень. Найвища та дві найнижчі верстви стратифікаційної ієрархії міста за соціально-професійним статусом є більш гомогенними, а для решти більшою мірою характерна гетерогенність. Щодо гендерного розподілу зазначено, що більша частка чоловіків характерна для вищої верстви, а жінок - для нижчої. Віковий склад верств є відносно рівномірним, за винятком двох нижчих, у яких переважають старші та молодші вікові групи. З'ясовано, що статусні характеристики верств є відмінними. Рівномірне володіння капіталами різних видів характерні для "вищої та середньої класичної верств". Розподіл ресурсів і капіталів різних видів у інших верствах є нерівномірним і утворює ламані стратифікаційні профілі. Здійснено порівняльний аналіз суб'єктивних і об'єктивних позицій представників різних верств доводить наявність певної невідповідності між об'єктивними статусами та самоідентифікацією, за цього така невідповідність є більш характерною для нижчої та базових верств. На рівні самоідентифікації для вищих верств характерна "психологія серединності" (тяжіння до середини стратифікаційної ієрархії, ідентифікація

з середнім класом). За результатами соціологічних досліджень, проведених з використанням кількісних методів, показано, що стратифікаційний простір міста перебуває у стадії становлення та переструктурування, у процесі соціальної трансформації основних його складових.

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"