З метою вивчення стану автономної нервової системи на різних стадіях розвитку діабетичної кардіоваскулярної автономної нейропатії обстежено 204 хворих на цукровий діабет I типу і 40 здорових осіб. Клінічне обстеження супроводжувалося вивченням функції автономної нервової системи за даними спектрального і статистичного аналізу варіабельності серцевого ритму, а також стандартних автономних кардіоваскулярних тестів. За результатами автономних тестів у 47,1 % хворих на цукровий діабет I типу спостерігалася діабетична кардіоваскулярна автономна нейропатія. Однак за результатами спектрального і статистичного аналізу варіабельності серцевого ритму, ще до появи ознак діабетичної кардіоваскулярної автономної нейропатії, виявлялася субклінічна автономна дисфункція. На далі, по мірі прогресування нейропатії, спостерігалося суттєве зниження загальної спектральної потужності та її дуже низькочастотних (VLF), низькочастотних (LF) та високочастотних (HF) компонент спектра, що свідчить про поступове згасання функціональної активності симпатичного і парасимпатичного відділів автономної нервової системи, а також церебральних ерготропних систем надсегментарного рівня вегетативної регуляції.

На початковій стадії діабетичної кардіоваскулярної автономної нейропатії, яка діагностувалася за стандартними автономними тестами, функціональна активність автономної нервової системи була вже суттєво знижена (загальна спектральна потужність складала меньше 15 % від показника здорових осіб). Подальшим зниженням функціональної активності симпатичного і парасимпатичного відділів нервової системи з порушенням симпато-парасимпатичного балансу характеризувалася наступна, очевидна, стадія діабетичної кардіоваскулярної автономної нейропатії. Ще більш суттєве зниження загальної спектральної потужності та її компонент спостерігалося у разі тяжкої стадії нейропатії. Таким чином, метод спектрального аналізу серцевого ритму об'єктивно відображає стадії прогресування діабетичної кардіоваскулярної автономної нейропатії у вигляді зниження загальної спектральної потужності, спектральних компонент, що її складають, і порушення симпато-парасимпатичного балансу.

In order to study the state of autonomic nervous system at different stages of development of diabetic cardiovascular autonomic neuropathy, 204 patients with type 1 diabetes mellitus and 40 healthy subjects have been examined. Clinical examination wasaccompanied by a study of the function of autonomic nervous system according to the data of a statistical and spectral analysis of heart rate variability, and results of standard cardiovascular autonomic tests. According to the results of autonomic tests, diabetic cardiovascular autonomic neuropathy was reported in 47.1% of patients with type 1 diabetes mellitus. However, according to the data of spectral and statistical analysis of heart rate variability, a subclinical autonomic dysfunction was noted before the appearance of signs of cardiovascular autonomic neuropathy. Then, with progressing of neuropathy, a significant decrease in total spectral power and its very low-frequency (VLF), low-frequency (LF), and high-frequency (HF) components was observed, which suggests a gradual impairment of functional activity of sympathetic and parasympathetic nervous system, as well as of cerebral ergotropic systems of suprasegmentary level of vegetative regulation.

• Ткач Світлана Миколаївна (економічні науки)
• Ткач Сергій Михайлович (медичні науки)
• Ткач Сергій Миколайович (медичні науки)
• Ткач Соломія Миколаївна (економічні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"