Зазначено, що гострий гепатит С характеризується переважно легким перебігом і високою частотою формування хронічної патології (у 80,5 % випадків реєструвалась первинно-хронічна форма). Клініка хронічного гепатиту С характеризується гепатомегалією (100 %), збільшенням селезінки (37,7 %), болями в правому підребер'ї (53,2), зниженням апетиту (29,9 %) і загальною слабкістю (72,7 %). Жовтяниця зустрічається відносно рідко (19,5 %). Сучасна терапія полягає в призначенні препаратів пегильованого інтерферону. Індуктори ендогенного інтерферону також застосовують у лікуванні хронічного гепатиту С: циклоферон у дозі 500 мг (10 ін'єкцій на курс) з наступним лікуванням до 6-ти місяців по 500 мг 1 раз в 5 - 7 днів трьома курсами з інтервалом 7 - 10 днів.

Указано, что острый гепатит С характеризуется преимущественно легким течением и высокой частотой формирования хронической патологии (в 80.5 % случаев регистрировалась первично-хроническая форма). Клиника хронического гепатита С характеризуется гепатомегалией (100 %), увеличением селезенки (37,7 %), болями в правом подреберье (53,2 %), снижением аппетита (29,9 %) и общей слабостью (72,7 %). Желтуха встречается относительно редко (19,5 %). Современная терапия заключается в назначении препаратов пегилированного интерферона. Индукторы эндогенного интерферона также применяют в лечении хронического гепатита С: циклоферон по 500 мг (10 инъекций на курс) с последующим лечением до 6 мес. по 500 мг 1 раз в 5 - 7 дней тремя курсами с интервалом 7 - 10 дней.

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"