Розглянуто плетіння на території Київської, Черкаської, Кіровоградської (без західних і південних районів, які належать історично до Поділля та Херсонщини), Полтавської, Харківської та Сумської областей України. Зазначено, що кустарний промисел плетіння з лози в цих регіонах розвивався з 1880 р. Особливо інтенсивний розвиток припадає на 1925 - 1927 рр. За два роки чисельність осіб, що займалась плетінням з лози збільшилась на 40 %. Саме з 1920-х р. тут організовуються артілі та фабрики лозових виробів. З ХІХ ст. лозоплетільний промисел з довершеністю технічного виконання, ощадливим використанням матеріалу, естетичною виразністю форми, декору, фактури добре розвивався у цих регіонах. Найбільш поширеними були корзини з неокореної лози та білого, тонованого й фарбованого прута. Застосовувалося художнє переплетення лози з рогозою, що забезпечувало багатий ритмічно-фактурний і тональний ефект. Традиції народного соломоплетіння продовжувалося головним чином у виготовленні брилів. Відзначається творами, плетеними з лози, Корсунь-Шевченківський, Полтава, Кременчук, Гола Пристань. Розглянуто творчість майстрів Г.Кучер, С.Савченко, М.Савицької, Н.Харченко.

Рассмотрено плетение на территории таких современных областей Украины: Киевской, Черкасской, Кировоградской, Полтавской, Харьковской и Сумской. Кустарный промысел - плетение в этом районе развивался с 1880 г. Особенно интенсивное развитие приходится на 1925 - 1927 гг. За два года количество мастеров, занимавшихся лозоплетением, увеличилось на 40 %. В 20-х г. ХХ ст. организовываются артели и фабрики по плетению из лозы. С ХIХ ст. лозоплетельный промысел при совершенстве технического исполнения, бережном использованием материала и эстетической выразительности формы, декора, фактуры был широко развит в этом районе. Больше всего плетут корзины из неочищенной лозы и белого тонированного и крашенного прута. Используется художественное переплетение лозы с рогозой, что дает богатый ритмично-фактурный и тональный эффект. Традиции народного соломоплетения продолжаются, главным образом, при изготовлении головных уборов. Отмечается изделиями плетения из лозы Корсунь-Шевченковский, Полтава, Кременчуг, Голая Пристань. Рассмотрено творчество мастеров Г.Кучер, С.Савченко, М.Савицька, Н.Харченко.

The home craft of willow wickerwork began to develop in this region in 1980. This development became especially intensive in 1925-1927. In biennial period the quantity of people practicing willow wickerwork grew by 40%. Exactly in the 20s of the 20th century artels and willow works factories are being organized here. Since the 19th century the home craft of willow wickerwork is well developed here; it is characterized by the perfect ness of the technical performance, economical usage of materials, aesthetic expressiveness of form, dйcor and texture. Most of all, the baskets out of unbarked willow and white, rendered and painted rod are twined. The artistic interweaving of rod and cattail is used and therefore the rich rhythmical-textural and tonal effect is achieved. The traditions of the folk straw wickerwork are mainly continued with the making of straw hats. The towns of Korsun-Shevchenkivsy, Poltava, Kremenchug and Gola Prystan are marked by the willow wickerwork. The works by the following menare considered: H.Kucher, S.Savchenko, M.Savytsky and N.Kharchenko

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"