Наведено результати порівняльного експериментального вивчення противиразкової дії антиоксидантів, доведено необхідність визначення та обгрунтування їхнього раціонального вибору у випадку лікарського ураження шлунка. У ході експерименту підтверджено раціональність застосування антиоксидантної терапії у разі виразкової хвороби і встановлено, що у випадку лікарського ураження шлунка всі досліджувані препарати здатні по-різному пригнічувати перебіг виразкового процесу: більш ефективні СОД і мексидол, менш - токоферол і кверцетин. За силою противиразкової дії за умови аспіринового ураження шлунка вказані препарати можна розташувати в такій послідовності: СОД (66,67 %)<$E>>> мексидол (58,26 %)<$E>>> токоферол (34,84 %)<$E>>> кверцетин (30,03 %). Дані порівняльного вивчення нових і традиційних антиоксидантів свідчать про те, що за даної моделі більш ефективним є вплив на ранні стадії вільнорадикального окиснення. СОД і мексидол виявляють у цьому експерименті виражену противиразкову активність, що може бути пояснене особливостями їхнього механізму антиоксидантної дії.

• Куценко Тетяна Олександрівна (медичні науки)
• Щокіна Катерина Геннадіївна (1964–) (медичні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"