Методами електронної просвітньої мікроскопії та мікродифракції, рентгенофазового аналізу, вимірювання електропровідності та термо-ЕРС досліджено зміну структурного стану залишкових сполук бісульфату графіту в процесі одержання дисперсних форм термічнорозширеного графіту (ТРГ) в залежності від температури обробки, тиску та способу розширення (вільне або розширення в обмежений об'єм). Встановлено, що залишкові сполуки у досліджених інтервалах температури (200 - 1000 °С), включаючи високотемпературне швидке нагрівання, та тиску (5 - 20 МПа) у структурному відношенні являють собою гетерогенну систему. Вона містить кристали графіту, області структурних неоднорідностей, які обумовлені розподілом залишків інтеркаланту з різним ступенем впорядкування, а також принаймні дві фази залишків інтеркаланту з різною дисперсністю. Температура нагрівання, тиск та спосіб розширення визначають якісний склад, кількісне співвідношення фазових утворень, а також ступінь їх впорядкованості, тобто структурний стан дисперсних форм розширеного графіту. Методом повторно-статичного стискання вивчено вплив, який справляє відмінність структурного стану на механічні властивості матеріалів із розширеного графіту. Шляхом зміни структурного стану дисперсних форм розширеного графіту можна виготовляти матеріали із заданими властивостями.

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"