Вивчення впливу інгібіторів енергетичних процесів ціаністого калію (KCN), N, N'-дициклогексилкарбодіїміду (ДЦКД) і карбонілціанід-m-хлорфенілгідразону (ХКФ) на ефективність фагової інфекції показало, що вона залежить від функціонування різних ділянок системи енергозабезпечення клітини: дихального ланцюга, протонної АТФ-ази, протонного електрохімічного потенціала іонів водню. Вказані інгібітори знижують на 49,5 - 68,0 % ефективність фагової інфекції при внесенні їх у період контакту клітин з бактеріофагами на стадії траспортування фагової нуклеїнової кислоти. Менше, проте помітне зниження ефективності фагової інфекції (10,0 - 43,2 %) викликає застосування інгібіторів шляху Ембдена - Мейєргофа - Парнаса фториду натрію (NaF) і монойодацетату (CH₂ICOOH), а також інгібітора синтезу АТФ арсенату натрію (Na₃AsO₄). Воно, ймовірно, пов'язано з гальмуванням процесів субстратного фосфорилювання та виснаженням запасів внутрішньоклітинного АТФ.

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"