Дослідження впливу азоту на структуру та деформаційне зміцнення аустенітних сталей Cr18Ni16Mn10 та Cr15Mn17 проведено з використанням трансмісійної електронної мікроскопії та механічних випробувань. Ці сталі мали різні значення енергії дефекту пакування (ЕПД) та, відповідно, різну стабільність до деформаційно-стимульованих фазових перетворень. Як засіб пластичної деформації застосовувалась прокатка за кімнатної температури. Сталь Cr18Ni16Mn10 стабільна до gamma -> epsilon-перетворення, у той час як у сталі Cr15Mn17 відбувається утворення деформаційно-стимульованого epsilon-мартенситу. Легування азотом стабілізує gamma-фазу. Показано, що ЕПД немонотонно залежить від концентрації азоту. Максимальну величину ЕПД спостережено у разі вмісту азоту 0,4 мас. % в сталі Cr18Ni16Mn10, а мінімальну - коли вміст азоту 0,48 мас. % в сталі Cr15Mn17. Пластична деформація реалізується двома конкуруючими процесами - ковзанням і двійникуванням в усьому досліджуваному інтервалі ступенів деформації. Двійникування сильніше виражене в сталях із більш низьким значенням ЕПД. Однак зі збільшенням ступеня деформації відбувається руйнування сформованих раніше двійників. На відміну від попередніх досліджень ніякого суттєвого впливу азоту на величину деформаційного зміцнення в обох сталях не виявлено. Показано, що зі збільшенням вмісту азоту відбувається зменшення вкладу двійникування в пластичну деформацію в сталі Cr18Ni16Mn10 та зміна співвідношення між двійникуванням і деформаційно-стимульованим epsilon-мартенситом в сталі Cr15Mn17.

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"