Вивчено характер руйнування кераміки В₄С, яка містить 5 - 25 % (об.) ТiВ₂, одержаної спіканням без тиску. Фаза ТiВ₂ є утвореною in-situ внаслідок хімічної реакції між В₄С, ТiО₂ і вуглецем у вихідній суміші. Міцність і в'язкість руйнування кераміки залежать від об'ємної частки ТiВ₂ і досягають максимальних значень (500 МПа і 4,6 МПа ^. м^{1 / 2} відповідно) за 15 % (об.) ТiВ₂. Збільшення міцності та в'язкості руйнування пояснено взаємодією між фронтом тріщини, яка поширюється, і локальними термічними напруженнями невідповідності, пов'язаними з частинками ТiВ₂. Утворення периферичних мікротріщин та їх гальмування розглянуто як основні механізми, що визначають в'язкість кераміки. Встановлено, що спонтанне утворення периферичних мікротріщин через термічні напруження невідповідності в частинках ТiВ₂ відбувається у випадку, якщо розмір частинок перевищує критичний. Вірогідність теоретичної інтерпретації спонтанного утворення периферичних мікротріщин, в'язкості через індуковане утворення мікротріщин та їх гальмування підтверджено експериментально.

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"