Розглянуто основні параметри, що використовуються для оцінки надійності інженерних конструкцій методами механіки руйнування, а саме: геометрію та розташування тріщиноподібних дефектів, умови навантаження й опір матеріалу поширенню тріщини. Вказано на доцільність ефективного поєднання експериментально-розрахункової процедури з даними діагностики конструктивних елементів методами неруйнівного контролю. Запропоновано ввести поняття показника чутливості елемента конструкції до поширення тріщини. У разі квазістатичного навантаження цей показник визначається як похідна коефіцієнта інтенсивності напружень K_I по довижині тріщини a : dK_I / da. Для циклічного навантаження - як нахил кривої "{lg N_R} - a", де N_R - залишкова довговічність розглянутого елемента конструкції. Наведено приклади застосування викладеного підходу для циліндричного патрубка з кутовою тріщиною та пластин з центральною і крайовими тріщинами.

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"