Українська поезія останньої третини XIX ст. - унікальне явище в духовній культурі українського народу. Вона ознаменувала важливий історико-літературний поступ в українському мистецтві слова, глибоко і гармонійно поєднавши такі важливі для поезії компоненти, як суб'єктивність переживання й об'єктивну предметність, емоційне й раціональне начало. Прийшло нове розуміння суб'ектно-об'єктної структури ліричного тексту, особливого становища суб'єкта, авторської особистості в системі лірики. Пропонований посібник об'єднує коло проблем, ідей, що дають можливість дещо по-новому подивитись на ті внутрілітературні естетичні закони, за якими рухалась і розвивалась українська лірика цієї доби. У ньому висвітлюється естетична стратегія, суб'єктна сфера, характерні тенденції розвитку української поезії 70-90 рр. XIX ст., розглядається її пафос, проблемно-тематичний спектр, образна й жанрова система.

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"