Висвітлюється історія становлення та особливості розвитку одного з маловідомих жанрів давнього українського письменства - паломницької прози (початок XII - кінець XVIII ст.), характеризуються два її основні періоди: середньовічний та бароковий. Досліджуються писемні оповіді мандрівників (Данила Паломника, Арсенія Селунського, Мелетія Смотрицького, Іполита Вишенського, Серапіона, Сильвестра, Макарія, Никодима та ін.) до святих місць. Відмічається, що виникнення паломницького жанру в українській літературі пов'язане з особливостями християнізації Русі.

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"