Розглянуто проблему духовності як одну з центральних у сучасному українському людинознавстві. Духовна сторона людської сутності - це специфічне ставлення людини до буття як цілого та до власного місця в цьому бутті, до буття матеріального та ідеального. Духовність, що розгортається в своїй основі як ставлення, має форми існування, розвитку та прояву, тобто певну структуру. Зазначено, що системоутворювальною ознакою духовності є функція тієї частини людської психіки, котра гармонізує взаємодію людини з буттям. З цих позицій досліджено ряд феноменів, що виконують названу функцію: віру, надію, любов, релігійність, мораль. Проаналізовано мистецтво як форму виразу духовності за нових умов соціального прогресу.

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"