Простийпошук |
Розширений пошук |
ПОКАЖЧИКИ
|
||
| Бібліотека Інституту зоології НАН України | ||||
Електронний каталог - результати пошуку
|
|
| Сортувати за: | автором | назвою | роком видання | ||
| Формат документів: | повний| | стислий | ||
|
Загальна кількість знайдених документів : 109 Представлено документи з 1 до 20 |
||||
| ||||
| 1. | Дод. точки доступу: Шеляг-Сосонко, Ю.Р. | |||
| 2. | Дод. точки доступу: Патика, В.П.; Соломаха, В.А. | |||
| 3. | ||||
| 4. | ||||
| 5. | ||||
| 6. | ||||
| 7. | ||||
| 8. | ||||
| 9. | Кл.слова: АВТОРЕФ | |||
| 10. | ||||
| 11. | Анотація: З використанням результатів теоретичних, лабораторних і польових досліджень розроблено прикладні підходи до оцінки локальної річної біогенної міграції марганцю, заліза, нікелю, міді, цинку та свинцю у білоакаьцієвих культурбіогеоценозах м.Дніпропетровська й сільської місцевості Дніпропетровщини. Уперше запропоновано комплексну систему кількісних показників, за допомогою яких можна оцінити інтенсивність і виявити ступінь змін у біогенній міграції важких металів у білоакацієвих культурбіогеоценозах Дніпропетровська у порівнянні з культурбіогеоценозами сільської місцевості Дніпропетровщини. З використанням розроблених підходів проведено натурні дослідження біогенної міграції марганцю, заліза, нікелю, міді, цинку, свинцю у культурбіогеоценозах степового Придніпров'я, сформовані видом-едифікатором - білою акацією в м.Дніпроперовську та сільській місцевості Дніпроперовщини. Здійснено кількісну оцінку показників біологічної продуктивності живої речовини, що дозволяє виявити особливості антропогенного впливу на білоакацієві культурбіогеоценози у місті у порівнянні з сільською місцевістю. Виявлено зміни у характері розподілу зазначених металів в органах білої акації, опаді та підстилці досліджуваних культурбіогеноцезів м.Дніпропетровська у порівняні з контрольним культурбіогеоценозом. Установлено відмінності у балансі та мертвої органо-мінеральної речовини білої акації та важких металів у досліджуваних білоакацієвих культурбіогеоценозах. | |||
| 12. | ||||
| 13. | ||||
| 14. | Дод. точки доступу: Баркова, О.В. | |||
| 15. | ||||
| 16. | ||||
| 17. | ||||
| 18. | Анотація: У монографії, присвяченій питанням екології, поширення і господарського використання куницевих - цінних хутрових звірів фауни України, наведено загальну характеристику родини, діагнози родів та повні описи видів, вказано ворогів і паразитів куницевих та їх хвороби; даються рекомендації по регулюванню промислу і збільшенню чисельності корисних видів. Розрахована на спеціалістів - зоологів, біологів, що працюють у наукових, загальних учбових, сільськогосподарських та інших закладах, а також всіх, хто цікавиться сучасними відомостями про фауну України. ПЕРЕДМОВА. Куницеві - стародавня, біологічно дуже цікава родина хижих ссавців, які пристосувалися до найрізноманітніших умов існування і відіграють важливу роль у біоценозах. Представники фауни УРСР - цінні хутрові звірі, що мають велике промислове значення. Такі з них, як норка, соболь та куниці, є об'єктами кліткового і вольєрного звірівництва. Крім того, куницеві, особливо ласки, горностаї та тхори, приносять велику користь, знищуючи мишовидних гризунів і комах - небезпечних шкідників сільського і лісового господарства. Види, що населяють ліси, розповсюджують насіння деревних і чагарникових рослин, чим сприяють лісовідновленню. Борсук крім цілющого жиру має смачне висококалорійне м'ясо.Тхори та куниці можуть завдавати збитків дрібному тваринництву і мисливським господарствам. Отже, вивчення куницевих цікаве як в науковому, так і в практичному відношенні. Слід, проте, зазначити, що в масштабі всієї республіки систематичне дослідження родини не провадилось. Лише куницевих західних районів УРСР вивчала Н.А. Полушина. Деякі відомості про них знаходимо в працях В.Г.Аверіна, О.О. Мигуліна, О.П.Корнєєва, І.Г.Підоплічка, К.А. Татаринова та ін. У третьому випуску першого тома "Фауни України" підсумовано всі дані про куницевих і наведено опис видів, що населяють територію республіки. Для цього автором використано власні оригінальні матеріали, зібрані за останні 20 років під час польових екологічних досліджень, літературні і архівні джерела, а також колекційні матеріали зоологічних установ України, Москви та Ленінграда. Опрацьовані ним матеріали з куницевих зберігаються у Зоологічному музеї та відділі хребетних Інституту зоології АН УРСР. У монографії наведено коротку характеристику родини, висвітлено систематику і філогенію, вміщено таблиці для визначення підродин, родів і видів, поширених на території УРСР. В описах видів подано морфо-анатомічну характеристику, сучасне і минуле поширення; систематику, екологічні особливости та річний цикл життя; розмноження, відомості про ворогів, паразитів і хвороби, живлення, чисельність, промисел і господарське значення, а також найголовнішу літературу. Більшість ілюстрацій оригінальна і виконана автором. У таблицях для визначення і описах усіх таксономічних категорій використано як зовнішні, досить добре помітні, так і внутрішні (краніологічні та скелетні) ознаки. Щоб не переобтяжувати текст, автор наводить посилання лише на деякі літературні джерела, присвячені безпосередньо фауні України, або на ті, що містят оригінальні, дискусійні та не встановлені для звірів УРСР дані. Літературні джерела типу монографій, посібників і визначників, які стосуються родини, підродин і родів, вміщено в кінці книги; праці, присвячені окремим видам або комплексу видів певного регіону, наведено в кінці описів видів. Якщо в тексті при описі виду є посилання на джерело, а в списку літератури останнє відсутнє, то слід шукати його в списках літератури близьких видів або в загальному списку в кінці книги. Автор з вдячністю відзначає, що ця книга була написана з ініціативи І.Г. Підоплічка, який, крим того, взяв на себе труд редактора, чим сприяв виходу її у світ. Автор висловлює також подяку всім співробітникам та колегам за консультації, поради і допомогу під час складання цієї праці. Дод. точки доступу: Підоплічко, І.Г.; (Редактор тома академік АН УРСР) | |||
| 19. | ||||
| 20. | ||||
| ||||
Всі права захищені © Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського