Простийпошук |
Розширений пошук |
ПОКАЖЧИКИ
|
||
| Бібліотека Інституту зоології НАН України | ||||
Електронний каталог - результати пошуку
|
|
| Сортувати за: | автором | назвою | роком видання | ||
| Формат документів: | повний| | стислий | ||
|
Загальна кількість знайдених документів : 3 Представлено документи з 1 до 3 |
|||
| 1. | Кл.слова: ФАУНА -- УКРАЇНИ -- ІКСОДОВІ -- КЛІЩІ Анотація: ПЕРЕДМОВА.У першому випуску 25 тома "Фауни України" подано опис іксодових кліщів - Іхосіісіае, які належать до ряду паразитоформних кліщів - Рагаzіtifогmеs Z а с h v., 1952. Вивчення цих кліщів має велике практичне значення, оскільки вони завдають багато збитків народному господарству, особливо тваринництву. Кліщі, паразитуючи на тваринах, дуже їх виснажують. Крім того, вони є специфічними перенощиками збудникровопаразитарних захворювань сільськогосподарських тварин (піроплазмоз, нуталіоз, бабезієльоз та ін.) та багатьох трансмісивних захворювань людини (кліщовий енцефаліт, кліщові гарячки, туляремія, чума та ін.). Успішну боротьбу з кліщами та профілактичні заходи проти хвороб, що поширюються ними, можна здійснити лише на основі глибокого вивчення їх біології та особливостей поширення на певній території. В цій праці подано морфологічну та екологічну характеристику всіх і: фаз розвитку іксодових кліщів, показано їх поширення, епідеміологічне та епізоотологічне значення в умовах Української РСР. Для цього використані матеріали, зібрані автором протягом післявоєнних років на всій території республіки. Особливо цінний матеріал зібраний комплексними експедиціями Академії наук УРСР, в яких брали участь мамаліологі, орнітологи та ботаніки. Крім того, опрацьовані колекції кліщів обласних, районних санітарно-епідеміологічних та ветеринарних лабораторій. Проведені порівняльно-екологічні спостереження та дослідження строків розвитку окремих видів кліщів на стаціонарних пунктах. Використана численна література про іксодових кліщів. Автором та попередніми дослідниками на території УРСР зареєстровано 26 видів іксодових кліщів, які належать до таких родів: Іхоdеs L., Наетарhуsalіs К о с h, Воорhilиs С u г., Dеrтасепtоr Косh, Rhірісерhаlus К о с h, Нуаlотта К о с h.На підставі вивчення біології окремих видів і їх взаємозв'язків умовами середовища встановлено закономірності поширення кліщів по ландшафтних зонах України, виявлені вогнища масового розмноження, сезонна динаміка їх активності, з'ясовано характер їх зв'язків з тваринами-живителями і висвітлено роль диких тварин в розмноженні та поширенні кліщів. Опрацьовані матеріали зберігаються в колекціях Іституту зоології Академії наук УРСР. ПРЕДИСЛОВИЕ. В первом выпуске 25 тома "Фауны Украины" представлено описание иксодовых клещей - Іхосіісіае, которые принадлежат к ряду паразитоформных клещей - Рагаzіtifогmеs Z а с h v., 1952. Изучение этих клещей имеет большое практическое значение, поскольку они наносят много убытков народному хозяйству, особенно животноводству. Клещи, паразитируя на животных, очень их истощают. Кроме того, они являются специфическими перенощиками возбудителей кровепаразитарных заболеваний сельскохозяйственных животных (пироплазмоз, нуталиоз, бабезиельоз и др.) и многих трансмисивных заболеваний человека (клещевой энцефалит, клещевые горячки, туляремия, чума и др.). Успешную борьбу с клещами и профилактические мероприятия против болезней, которые распространяются ими, можно осуществить лишь на основе глубокого изучения их биологии и особенностей распространения на определенной территории. В этой работе представлена морфологическая и экологическая характеристика всех фаз развития иксодовых клещей, показано их распространение, эпидемиологическое и епизоотологическое значение в условиях Украинской ССР. Для этого использованны материалы, собранные автором на протяжении послевоенных лет на всей территории республики. Особенно ценный материал собран комплексными экспедициями Академии наук УССР, в которых принимали участие мамалиологи, орнитологи и ботаники. Кроме того, обработанны коллекции клещей областных, районных санитарно-эпидемиологических и ветеринарных лабораторий. Проведены сравнительно-экологические наблюдения и исследования сроков развития отдельных видов клещей на стационарных пунктах. Использована многочисленная литература об иксодовых клещах. Автором и предыдущими исследователями на территории УССР зарегистрировано 26 видов иксодових клещей, которые принадлежат к таким родам: Іхоdеs L., Наетарhуsalіs К о с h, Воорhilиs С u г., Dеrтасепtоr Косh, Rhірісерhаlus К о с h, Нуаlотта К о с h. На основании изучения биологии отдельных видов и их взаимосвязей с условиями среды установлены закономерности распространения клещей в ландшафтных зонах Украины, выявлены очаги массового размножения, сезонная динамика их активности, выяснен характер их связей с животными-живителями и освещена роль диких животных в размножении и распространении клещей. Обработанные материалы сохраняются в коллекциях Иститута зоологии Академии наук УССР. Дод. точки доступу: Маркевич, Олександр Прокофьевич; (Редактор тома академік АН УРСР) | ||
| 2. | Шифр журнала: В841393/2015/49/4 Рубрики: Птицы Кл.слова: avian assemblages -- птичьи комплексы -- пташині комплекси -- population densities -- плотность населения -- щільність населення -- ‘hot-spot’ -- "гарячі точки" -- гарячие точки -- Lesotho -- Лесото Анотація: Температура и осадки, связанные с высотным градиентом, влияют на экологический и эволюционный ответ организмов на физические факторы. В этом исследовании метод линий трансект был использован в течение 1996-2001 гг. для сравнения постоянно обитающих (потенциально размножающихся) сообществ птиц в трех высотных участках на лугах Хайвельда/Дракенберга в Лесото: низинах (<1700 м н. у. м.), предгорьях (1700-2200 м н. у. м.) и нагорьях (> 2200 м н. у. м.). В общей сложности было отмечено 105 видов-резидентов. Общее количество видов, зарегистрированных в низинах, было выше, чем в горной местности и предгорьях, но это различие не было статистически значимым. Горные и предгорные области не отличаются по количеству видов. Группа из пяти видов преобладала на всех трех участках, а доля доминирующих видов по отношению ко всем птичьим комплексам была очень сходной. Однако состав доминирующей группы (виды более чем с 5 % пар) и группа видов, наиболее часто встречающихся (более чем 80 % трансект), отличается. Только два вида, Serinus canicollis и Prinia maculosa, были доминирующими во всех трех областях исследований и только один вид, Emberiza capensis, доминировал в двух участках. Точно так же, только два вида, Streptopelia capicola и Serinus canicolls, имели высокую частоту встречаемости во всех трех областях исследований и два других вида, Prinia maculosa и Emberiza capensis - в двух областях исследований. Индекс разнообразия Симпсона поразительно одинаков (S = 0,96) для всех трех исследованных птичьих комплексов (низменности, предгорных и горных областей). Тем не менее было определено, что доля гнездящихся пар некоторых родственных видов меняется с высотой. Зерноядные были более распространены (44- 45 %) в предгорьях и горных районах, чем в низинах (36 %), в то время как насекомоядные были более распространены в горной местности (50 %), чем в предгорьях и долинах (36-37 %). В общем птичья фауна относительно разнообразна и уникальна на лугах Хайвельда/Дракенберга. Представленные здесь результаты - материал для дальнейшего исследования влияния предполагаемого потепления климата на разнообразие и структуру сообществ птиц. Temperature and rainfall related to altitudinal gradients influence ecological and evolutionary responses of organisms to physical factors. In this study, the line transect method was used during the years 1996–2001 to compare resident (potentially breeding) bird communities in three altitudinal divisions in Highveld/Drakensberg grasslands in Lesotho: lowlands (<1700 m a. s. l.), foothills (1700–2200 m a. s. l.) and highlands (> 2200 m a. s. l.). In total, 105 resident species were recorded. The total number of species recorded in lowlands was higher than that in highlands and foothills, but this difference was not statistically significant. The highland and foothill did not differ in numbers of species. A group of five species dominated at all three sites, and the proportion of dominant species in relation to the whole assemblage was very similar. The composition of the dominant group (species with more than 5 % of pairs) and the group of species most often encountered (in more than 80 % of transects) was, however, different. Only two species, Cape Canary Serinuscanicollis and Karoo Prinia Priniamaculosa were dominant in all three study areas, and just one species, the Cape Bunting Emberizacapensis, was dominant in two plots. Similarly, only two species, the Cape Turtle-Dove Streptopelia capicola and Cape Canary had a high frequency of occurrence in all three study areas, and two otherspecies, theKaroo Prinia and Cape Bunting — in two study areas. Simpson’s Diversity Index was strikingly the same (S = 0.96) for all three avian assemblages (lowland, foothill and highland) investigated. However, proportions of breeding pairs of some congeneric species were found to change with the altitude. The granivores were more common (44–45 %) in the foothills and highlands than in lowlands (36%), while insectivores were more common in the highlands (50 %) than in foothills and lowlands (36–37 %). In general, avifauna is relatively diverse and unique in the Highveld/Drakensberg grasslands. Results presented here provide data for further investigation of the effect of the supposed climate warming on the diversity and structure of avian communities. Держатели документа: Інститут зоології ім. І. І. Шмальгаузена НАН України : в. Б. Хмельницького, б. 15, Київ, Україна, 01030 Дод. точки доступу: Копий Г. | ||
| 3. | Шифр журнала: Д005496/2015/6 Рубрики: Матеріалознавство Кл.слова: карбідосталь -- карбіди хрому -- гаряче пресування -- евтектоїдні пластини -- синтез карбідів -- евтектичні матеріали -- евтектичні сплави -- функціональні властивості -- карбидосталь -- карбиды хрома -- горячее прессование -- эвтектоидные пластины -- синтез карбидов -- эвтектичные материалы -- эвтектичные сплавы -- функциональные особенности Перейти: \\tower-2008\textlok\Адвокат\\Доповіді НАН Укр_2015_6\11.pdf Держатели документа: НТБ НТУ "ХПІ" Дод. точки доступу: Шевченко, О. М.; Максимова, Г. О.; Даниленко, М. І.; Ковиляєв, В. В.; Фірстов, С. О. (Академік НАН України) | ||
Всі права захищені © Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського