Простийпошук |
Розширений пошук |
ПОКАЖЧИКИ
|
||
| Бібліотека Інституту зоології НАН України | ||||
Електронний каталог - результати пошуку
|
|
| Сортувати за: | автором | назвою | роком видання | ||
| Формат документів: | повний| | стислий | ||
|
Загальна кількість знайдених документів : 133 Представлено документи з 1 до 20 |
||||||
| ||||||
| 1. | ||||||
| 2. | Дод. точки доступу: Вербицький, В.В. (ред.) | |||||
| 3. | Кл.слова: Зоологические экскурсии -- Белое море -- Беспозвоночные морские -- Зоология Анотація: В пособии дается очерк истории Белого моря с указанием основных его особенностей, влияющих на распределение живых организмов в этом своеобразном водоеме. Экскурсии знакомят с многочисленными обитателями литоральной и сублиторальной зон. Рассматриваются необходимые приемы экскурсионного сбора и способы анестезии и фиксации животных. В систематической части объясняются правила пользования определителем и приводятся ключи для видовой и родовой идентификации представителей большинства типов и классов беломорских беспозвоночных. Для студентов всех биологических специальностей. Дод. точки доступу: Оленев, А. В. | |||||
| 4. | ||||||
| 5. |
| |||||
| 6. |
| |||||
| 7. | Шифр журнала: В841393/2004/38/4 | |||||
| 8. | Анотація: Проведено еколого-паразитологічне дослідження коня Пржевальського (Equus przewalskii Poljakov, 1881) в Чорнобильській зоні відчуження (ЧЗВ). Угруповання паразитів кишечника диких та свійських коней на території ЧЗВ включає 33 види, в тому числі 1 вид цестод, 30 видів нематод, 2 види личинок оводів. З'ясовано особливості динаміки (вікової та сезонної) зараженості основними нематодами кишечника коней вільного існування. Виділено два періода інтенсивної зараженості дорослих коней нематодами з родини Strongylidae – весняний (травень), і осінній (вересень).Отримано нові відомості про біологічні особливості (копрофагія, грумінг, соціальна структура) хазяїна та їх значення для формування паразитофауни коней в умовах ЧЗВ. Виявлено роль коней в процесах відновлення антропогенно порушених «трав’яних біомів» ЧЗВ. Подяки. Автор висловлює глибоку вдячність за постійний інтерес до роботи, цінні консультації науковому керівникові д. б .н. Г. М. Двойносу, а також д. б. н. Л. С. Балашову, к. б. н. Л. М. Романову. Щира подяка професору, д. б. н. В. В. Корнюшину, професору, д. б. н. В. П. Шарпило, академіку НАН України, д. б. н. В. І. Монченку, докт. хабіл. В. О. Харченку за інтерес до роботи та всебічну підтримку. Особлива подяка О. М. Боровському, а також О. І. Старовіру за допомогу під час проведення польових досліджень; М. Г. Самчуку, Т. А. Кузьміній за надані фотографії. Перейти: Відомості про Слівінську / information about Slivinska, Перейти: Відомості про Слівінську / information about Slivinska, Перейти: Відомості про Слівінську / information about Slivinska, Перейти: Відомості про Слівінську / information about Slivinska, Перейти: Відомості про Слівінську / information about Slivinska Дод. точки доступу: Двойнос, Григорій Митрофанович (рук. работы.); (науковий керівник); Hryhoriy Mytrofanovych Dvoynos, «Dvojnos»; Kateryna Slivinska, K. Slivinska, Катерина Сливинская, Сливинская Екатерина Андреевна | |||||
| 9. | ||||||
| 10. | Анотація: З використанням результатів теоретичних, лабораторних і польових досліджень розроблено прикладні підходи до оцінки локальної річної біогенної міграції марганцю, заліза, нікелю, міді, цинку та свинцю у білоакаьцієвих культурбіогеоценозах м.Дніпропетровська й сільської місцевості Дніпропетровщини. Уперше запропоновано комплексну систему кількісних показників, за допомогою яких можна оцінити інтенсивність і виявити ступінь змін у біогенній міграції важких металів у білоакацієвих культурбіогеоценозах Дніпропетровська у порівнянні з культурбіогеоценозами сільської місцевості Дніпропетровщини. З використанням розроблених підходів проведено натурні дослідження біогенної міграції марганцю, заліза, нікелю, міді, цинку, свинцю у культурбіогеоценозах степового Придніпров'я, сформовані видом-едифікатором - білою акацією в м.Дніпроперовську та сільській місцевості Дніпроперовщини. Здійснено кількісну оцінку показників біологічної продуктивності живої речовини, що дозволяє виявити особливості антропогенного впливу на білоакацієві культурбіогеоценози у місті у порівнянні з сільською місцевістю. Виявлено зміни у характері розподілу зазначених металів в органах білої акації, опаді та підстилці досліджуваних культурбіогеноцезів м.Дніпропетровська у порівняні з контрольним культурбіогеоценозом. Установлено відмінності у балансі та мертвої органо-мінеральної речовини білої акації та важких металів у досліджуваних білоакацієвих культурбіогеоценозах. | |||||
| 11. | ||||||
| 12. |
| |||||
| 13. | Шифр журнала: З726527/2006/85/12 Дод. точки доступу: Ермаков, О. А.; Титов, С. В.; Савинецкий, А. Б.; Сурин В. Л. , Зборовский С.С., Ляпунова Е.А., Брандлер О.В., Формозов Н. А. | |||||
| 14. |
| |||||
| 15. | Дод. точки доступу: Сесин, В.А. | |||||
| 16. | Анотація: Книга являє собою ілюстрований посібник для визначення земноводних фауни України та суміжних країн, укладений на основі матеріалів польових досліджень автора та вивчення фондових колекцій багатьох зоологічних установ Європи. Призначений для студентів і викладачів біологічного профілю, школярів-натуралістів, а також для широкого кола шанувальників природи | |||||
| 17. | Дод. точки доступу: Калуга, Іренеуш; Тишко, Пьотр | |||||
| 18. | Анотація: У монографії, присвяченій питанням екології, поширення і господарського використання куницевих - цінних хутрових звірів фауни України, наведено загальну характеристику родини, діагнози родів та повні описи видів, вказано ворогів і паразитів куницевих та їх хвороби; даються рекомендації по регулюванню промислу і збільшенню чисельності корисних видів. Розрахована на спеціалістів - зоологів, біологів, що працюють у наукових, загальних учбових, сільськогосподарських та інших закладах, а також всіх, хто цікавиться сучасними відомостями про фауну України. ПЕРЕДМОВА. Куницеві - стародавня, біологічно дуже цікава родина хижих ссавців, які пристосувалися до найрізноманітніших умов існування і відіграють важливу роль у біоценозах. Представники фауни УРСР - цінні хутрові звірі, що мають велике промислове значення. Такі з них, як норка, соболь та куниці, є об'єктами кліткового і вольєрного звірівництва. Крім того, куницеві, особливо ласки, горностаї та тхори, приносять велику користь, знищуючи мишовидних гризунів і комах - небезпечних шкідників сільського і лісового господарства. Види, що населяють ліси, розповсюджують насіння деревних і чагарникових рослин, чим сприяють лісовідновленню. Борсук крім цілющого жиру має смачне висококалорійне м'ясо.Тхори та куниці можуть завдавати збитків дрібному тваринництву і мисливським господарствам. Отже, вивчення куницевих цікаве як в науковому, так і в практичному відношенні. Слід, проте, зазначити, що в масштабі всієї республіки систематичне дослідження родини не провадилось. Лише куницевих західних районів УРСР вивчала Н.А. Полушина. Деякі відомості про них знаходимо в працях В.Г.Аверіна, О.О. Мигуліна, О.П.Корнєєва, І.Г.Підоплічка, К.А. Татаринова та ін. У третьому випуску першого тома "Фауни України" підсумовано всі дані про куницевих і наведено опис видів, що населяють територію республіки. Для цього автором використано власні оригінальні матеріали, зібрані за останні 20 років під час польових екологічних досліджень, літературні і архівні джерела, а також колекційні матеріали зоологічних установ України, Москви та Ленінграда. Опрацьовані ним матеріали з куницевих зберігаються у Зоологічному музеї та відділі хребетних Інституту зоології АН УРСР. У монографії наведено коротку характеристику родини, висвітлено систематику і філогенію, вміщено таблиці для визначення підродин, родів і видів, поширених на території УРСР. В описах видів подано морфо-анатомічну характеристику, сучасне і минуле поширення; систематику, екологічні особливости та річний цикл життя; розмноження, відомості про ворогів, паразитів і хвороби, живлення, чисельність, промисел і господарське значення, а також найголовнішу літературу. Більшість ілюстрацій оригінальна і виконана автором. У таблицях для визначення і описах усіх таксономічних категорій використано як зовнішні, досить добре помітні, так і внутрішні (краніологічні та скелетні) ознаки. Щоб не переобтяжувати текст, автор наводить посилання лише на деякі літературні джерела, присвячені безпосередньо фауні України, або на ті, що містят оригінальні, дискусійні та не встановлені для звірів УРСР дані. Літературні джерела типу монографій, посібників і визначників, які стосуються родини, підродин і родів, вміщено в кінці книги; праці, присвячені окремим видам або комплексу видів певного регіону, наведено в кінці описів видів. Якщо в тексті при описі виду є посилання на джерело, а в списку літератури останнє відсутнє, то слід шукати його в списках літератури близьких видів або в загальному списку в кінці книги. Автор з вдячністю відзначає, що ця книга була написана з ініціативи І.Г. Підоплічка, який, крим того, взяв на себе труд редактора, чим сприяв виходу її у світ. Автор висловлює також подяку всім співробітникам та колегам за консультації, поради і допомогу під час складання цієї праці. Дод. точки доступу: Підоплічко, І.Г.; (Редактор тома академік АН УРСР) | |||||
| 19. | Кл.слова: ФАУНА -- УКРАЇНИ -- ЖУКИ -- ЛИСТОЇДИ -- ЩИТОНОСКИ -- ШИПОНОСКИ Анотація: В монографии обобщены многолетние исследования автора и литературные сведения о шипоносках и щитоносках Украины. Ряд видов этих подсемейств - опасные или потенциальные вредители полевых и огородных культур, некоторые из них перспективны в борьбе с распространенными полевыми сорняками. Приведены сведения о морфологии взрослой и преимагинальных фаз, экологии, зоогеографии, филогении, классификации и практическом значении видов, таблицы для определения родов, подродов и видов по взрослой фазе, личинкам и куколкам, а также данные об энтомофагах. Предложены мероприятия по борьбе с наиболее вредными видами щитоносок. Для энтомологов - фаунистов и систематиков, работников сельского, лесного и декоративного хозяйства, преподавателей и студентов вузов. Ил. 148. Табл. 10. Библиогр.: с. 173-182. У монографії узагальнено тривалі дослідження автора, а також літературні відомості щодо шипоносок і щитоносок України. Ряд видів цих підродин - небезпечні чи можливі шкідники польових, городніх і лікарських рослин, деякі з них перспективні в боротьбі з поширеними польовими бур'янами. Наведено відомості щодо морфології дорослої і преімагінальних фаз, екології, зоогеографії, філогенії, класифікації і практичного значення видів, таблиці для визначення родів, підродів і видів за дорослою фазою, личинками і лялечками, а також відомості про ентомофагів. Запропоновано заходи боротьби з найшкідливішими видами щитоносок. Для ентомологів - фауністів і систематиків, працівників сільського, лісового і декоративного господарства, викладачів та студентів вузів. Дод. точки доступу: Долін, Володимир Гдалич; (Редактор випуску); Петруха, О.Й.; (Рецензент); Пучков, В.Г. | |||||
| 20. | Кл.слова: ФАУНА -- УКРАЇНИ -- ЩИТНИКИ Анотація: ПЕРЕДМОВА. Щитники - одна з найбільш відомих груп напівтвердокрилих, до якої належать шкідники сільськогосподарських рослин, зокрема щитники-черепашки. В багатьох сучасних геміптерологічних працях огляд напівтвердокрилих починають з опису водних форм (гребляків) і завершують описом щитників. Проте зворотний порядок, який був прийнятий раніше, зручніший, оскільки увага читача фіксується відразу на практично важливих представниках ряду. Відповідно до загального плану видання "Фауна УРСР" автор не ставив своїм завданням дати в цьому випуску повний опис всіх основних відмін видів, а також вищих таксономічних груп, як це прийнято у випусках "Фауна СССР". В цій праці не подано опису підродин, триб і більшості родів (за винятком великих - роди Sсіосоrіs, Аelіа та ін.), а також опису форм в межах виду. Описи видів та дані про їх поширення наводяться в стислій формі. Переопис видів зроблено по колекційних матеріалах Інституту зоології АН УРСР. Визначальні таблиці і описи всіх таксономічних категорій наведені по імагінальній і личинковій фазах. Личинки багатьох видів описуються вперше; не описані лише личинки деяких видів з родів Sehіrиs, Sсіосоrіs, Аеlіа, Еиrudета. На відміну від роздільного опису личинок по стадіях розвитку, дуже громіздкого і важкого для користування, в цій праці прийнято порядок зведеного опису личинкової фази. Зведені описи личинок більшості видів зроблено по всіх або по II-V стадіях, рідше лише по старших стадіях, про що завжди відмічається в тексті. Визначальні таблиці личинкової фази призначені переважно для визначення лише личинок середньої і старших стадій.??У визначальних таблицях личинкової фази, як і у визначальних таблицях імаго, використовувались лише ознаки, досить добре помітні під лупою із 20-кратним збільшенням. Розміри личинок не вказуються, але їх можна приблизно визначити за довжиною тіла імаго, використовуючи таке співвідношення: І : II : III : IV : V : / = 0,15 : 0,25 : 0,35 : 0,50 : : 0,70-0,80: 1,0. Римські цифри означають відповідні стадії личинок, а буква I - імаго, довжина тіла якого прийнята за одиницю. Поряд з описом личинкової фази, в цій праці наведена розгорнута характеристика екології видів надродини. В цьому розділі використані -літературні дані про життя видів, поширених на Україні. Ці дані критично переглянуто і перевірено в місцевих умовах. Особливу увагу приділено виявленню кормових зв'язків щитників, для більшості видів зовсім невідомих або встановлених лише для дорослої фази і нерідко зовсім не характерних для виду. При написанні цього тома "Фауни України" використана численна література. Щоб уникнути переобтяжування тексту, автор наводить посилання лише на деякі праці, які присвячені безпосередньо фауні України або містять оригінальні та дискусійні дані. Значно скорочені посилання на праці суто систематичного характеру. Ці праці вказані лише біля назв відповідної таксономічної категорії і не внесені до списку літератури.Більшість рисунків оригінальні і виконані Л. В. Пучковою. ПРЕДИСЛОВИЕ. Щитники - одна из наиболее известных групп полужесткокрылых, к которой принадлежат вредители сельскохозяйственных растений, в частности щитника-ракушки. Во многих современных гемиптерологических работах обзор полужесткокрылых начинают из описания водных форм (гребляков) и завершают описанием щитников. Тем не менее обратный порядок, который был принят раньше, удобнее, поскольку внимание читателя фиксируется сразу на практически важных представителях ряда. Соответственно общему плану издания "Фауна УССР" автор не ставил своей задачей дать в этом выпуске полное описание всех основных отличий видов, а также высших таксономических групп, как это принято в выпусках "Фауна СССР". В этой работе не представлено описание подсемейств, триб и большинства родов (за исключением больших - роды Sсіосоrіs, Аelіа и др.), а также описания форм в пределах вида. Описания видов и данные об их распространении приводятся в краткой форме. Перепись видов сделана по коллекционным материалам Института зоологии АН УССР. Определительные таблицы и описания всех таксономических категорий приведены по имагинальной и личиночной фазам. Личинки многих видов описываются впервые; не описаны лишь личинки некоторых видов из родов Sehіrиs, Sсіосоrіs, Аеlіа, Еиrudета. В отличие от раздельного описания личинок по стадиям развития, очень громоздкого и трудного для пользования, в этой работе принят порядок сведенного описания личиночной фазы. Сведенные описания личинок большинства видов сделаны по всем или по II-V стадиям, реже лишь по старшим стадиям, о чем всегда отмечается в тексте. Определяющие таблицы личиночной фазы предназначенные преимущественно для определения лишь личинок средней и старших стадий. В определительных таблицах личиночной фазы, как и в определительных таблицах имаго, использовались лишь признаки, довольно хорошо заметные под лупой 20-кратного увеличения. Размеры личинок не указываются, но их можно приблизительно определить по длине тела имаго, используя такое соотношение: І : II : III : IV : V : / = 0,15:0,25:0,35:0,50 : : 0,70-0,80:1,0. Римские цифры означают соответствующие стадии личинок, а буква I - имаго, длина тела которого принята за единицу. Рядом с описанием личиночной фазы, в этой работе приведена развернутая характеристика экологии видов надсемейства. В этом разделе использованы литературные данные о жизни видов, распространенных на Украине. Эти данные критически пересмотрены и проверены в местных условиях. Особое внимание уделено выявлению кормовых связей щитников, для большинства видов совсем неизвестных или установленных лишь для взрослой фазы и нередко совсем не характерных для вида. При написании этого тома "Фауны Украины" использована многочисленная литература. Во избежание перезагрузки текста, автор приводит ссылки лишь на некоторые работы, которые посвящены непосредственно фауне Украины или содержат оригинальные и дискуссионные данные. Значительно сокращены ссылки на работы сугубо систематического характера. Эти работы указаны лишь возле названий соответствующей таксономической категории и не внесены в список литературы.Большинство рисунков носят оригинальный характер и выполнены Л. В. Пучковой. Дод. точки доступу: Маркевич, О.П.; (Редактор тома академік АН УРСР) | |||||
| ||||||
Всі права захищені © Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського