Простийпошук |
Розширений пошук |
ПОКАЖЧИКИ
|
||
| Бібліотека Інституту зоології НАН України | ||||
Електронний каталог - результати пошуку
|
|
| Сортувати за: | автором | назвою | роком видання | ||
| Формат документів: | повний| | стислий | ||
|
Загальна кількість знайдених документів : 470 Представлено документи з 1 до 20 |
|||||||||||||||||||||||||
| |||||||||||||||||||||||||
| 1. | Кл.слова: Экологические системы охраняемых территорий -- Заповедники -- Карадагский природный заповедник, Респ. Крым, история заповед. природ. территорий N -- Охрана окружающей среды -- Организация научно-исследовательской и практической работы -- Заповедники, национальные парки -- Биологические науки -- Охрана живой природы Анотація: Издание сборника приурочено к 100-летнему юбилею Карадагской научной станции. В сборник вошли статьи, отражающие историю возникновения и развития как самого научного учреждения, так и заповедного объекта на Карадаге. Изложены результаты многолетнего мониторинга биоразнообразия и состояния морских и наземных экосистем юго-восточного Крыма, а также экспериментальных исследований в области экологической физиологии водных животных, биоакустики, репродуктивной биологии водорослей. Подчеркивается роль станции и заповедника как очагов сохранения биоразнообразия в современных экологических условиях. Для специалистов в области охраны окружающей среды, заповедного дела, экологов, ботаников, зоологов, гидробиологов, геологов, географов, преподавателей и студентов высших учебных заведений. Дод. точки доступу: Гаевская, А.В. (ред.); Морозова, А. Л. (ред.); Вахрушев, А. Б. (рец.); Ена, А. В. (рец.); Празукин, А. В. (рец.); Русина, Л. Ю. (рец.); Шульман, Г. Е. (рец.); Карадагский природный заповедник (Крым) | ||||||||||||||||||||||||
| 2. | Шифр журнала: В841393/2016/50/2 Кл.слова: ticks, city, tick-borne infection, urban landscapes. Анотація: У дослідженні викладено результати аналізу контенету опублікованих робіт, присвячених??іксодовим кліщам в умовах міста, з метою встановлення видової різноманітності та напрямів??інтересів досліджень на різних етапах. Відомості про іксодових кліщів в містах до 1980-х рр.??мали випадковий і навіть ексклюзивний характер, після — це цілеспрямовані дослідження в??урбаністичниих ландшафтах. На території міст згадується 106 видів, що складає 15 % світової??фауни, серед них наймасовіші — 26 видів (3,7 %), з яких 23 можуть нападати на людину (88,5 %),??а 12 видів максимально пристосовані до урбаністичних ландшафтів: Ixodes ricinus, I. persulcatus,??Dermacentor reticulatus, D. marginatus, I. pavlovskyi, I. scapularis (dammini), Amlyomma cajennense,??Haemaphysalis longicornis, I. hexagonus, Hyalomma marginatum, Am. americanum та??Rhipicephalus sanguineus. Встановлено, що найімовірнішими причинами зростання кількості??публікацій щодо іксодид міських ландшафтів можуть слугувати: прискорена глобальна урбанізація,??розвиток рекреаційних зон, розвиток зеленого туризму, зростання престижності відпочинку на??природі, створення нових, особливо ландшафтних парків та тенденція до збереження корінних??ландшафтів у містах, значне збільшення щільності популяцій іксодових кліщів, пристосованих??до життя в урбаністичному оточенні. Вектори подальших робіт в урбаністичних ландшафтах??будуть направлені на чітке планування моніторингових досліджень іксодид та пов’язаних з ними??кліщових інфекцій. Th is??study presents the results of content analysis of published works on ixodid ticks in urban conditions in??order to determine the species diversity, the vectors of research interests at various stages. Information??about ticks in the cities up to the 1980s is incidental, to the point of exclusive, aft er this point there??is targeted research in urban landscapes. Th ere are 106 or 15 % of hard ticks of the world fauna??registered in the urban territory, 26 species or 3.7 % being the most abundant. Of the urban hard tick??species, 23 (88.5 %) can attack humans, and 12 species are the most adapted to the urban landscape:??Ixodes ricinus, I. persulcatus, Dermacentor reticulatus, D. marginatus, I. pavlovskyi, I. scapularis??(dammini), Amblyomma cajennense, Haemaphysalis longicornis, I. hexagonus, Hyalomma marginatum,??Am. americanum, and Rhipicephalus sanguineus. It was determined that the most likely causes of the??growing number of publications on ixodids urban landscapes are: global accelerating urbanization,??the development of recreational areas, the development of green tourism, the growth of the prestige of??outdoor recreation, the creation of new, especially of the landscape parks and a tendency to preserve the??native landscape in the cities, a signifi cant increase in the density of populations of common species of??hard ticks adapted to living in urban environment. Th e vectors of further work in urban landscapes will be??directed to exact planning of monitoring studies of ixodids and associated tick-borne infections. Дод. точки доступу: Nebogatkin, I. V. | ||||||||||||||||||||||||
| 3. | Кл.слова: Палеобиология | ||||||||||||||||||||||||
| 4. | Шифр журнала: В841393/2016/50/2 Кл.слова: urban ecology, community ecology, population densities, population trends. Анотація: Th ereis a lack of data on the population densities of birds breeding in a mosaic of typical urbanized habitats. Th isstudy was undertaken to partly fulfi l this gap in our knowledge. Counts were conducted in 2008 by means of??simplifi ed territory mapping method in a fragment (1197 ha) of a large Central European city (Wrocіaw, SW??Poland). In total, 50 bird species were breeding in the study area in 2008. Th e House Sparrow Passer domesticus,??Common Swift Apus apus and Rock Dove comprised about 3/5 of all breeding pairs. Th e other group of species,??each one with a density between 6 and 13 pairs per 100 ha, included seven species, namely the Starling, Sturnus??vulgaris, Greenfi nch, Carduelis chloris, House Martin, Delichon urbica, Tree Sparrow, Passer montanus, Great??Tit, Parus major, Blue Tit, Parus caeruleus, and Jackdaw, Corvus monedula. Th ey comprised together about 1/5.??Th e remaining 40 species nested in a density between 0.1 and 3.5 pairs per 100 ha. Th e most numerous feeding??guild were granivores (53.8%) and insectivores (37.9 %). Birds nesting on buildings comprised together 74 % ofall breeding pairs. For a few species (Luscinia megarhynchos, Saxicola torquata, Corvus cornix and Turdus pilaris)??an increase in their numbers in the last three decades has been evidenced. Існує брак даних щодо щільності популяцій птахів, які розмножуються в типово мозаїчних урбанізованих ареалах. Це дослідження мало на меті часткове заповнення цієї прогалини в наших знаннях. Підрахунки проведено в 2008 році за допомогою спрощеного методу??картування території на фрагменті (1197 га) великого центральноєвропейського міста (Вроцлава,??SW Польща). В цілому 50 видів птахів гніздилися в районі досліджень у 2008 році. Горобець??хатній, Passer domesticus, стриж чорний, Apus apus, і голуб сизий складали приблизно 3/5 всіх??гніздових пар. Інша група видів, кожен з яких з щільністю від 6 до 13 пар на 100 га, включала сім??видів, а саме: шпак звичайний, Sturnus vulgaris, зеленяк, Carduelis chloris, ластівка міська, Delichon??urbica, горобець польовий, Passer montanus, синиця велика, Parus major, синиця блакитна, Parus??caeruleus, та галка, Corvus monedula. Разом вони складали близько 1/5 частини видів. Решта 40??видів гніздувалися зі щільністю між 0,1 і 3,5 пар на 100 га. Найчисельнішою групою за способом??живлення були зерноїдні (53,8 %) і комахоїдні (37,9 %). Птахи, що гніздяться на будівлях, склали??разом 74 % всіх гніздових пар. Для кількох видів (Luscinia megarhynchos, Saxicola torquata, Corvus??cornix and Turdus pilaris) є свідчення про збільшення їхньої чисельності в останні три десятиліття. | ||||||||||||||||||||||||
| 5. | Шифр журнала: В841393/2015/49/1 Рубрики: Хижаки Кл.слова: seals -- тюлени -- тюлені -- Phocinae -- Miocene -- миоцен -- міоцен -- Pliocene -- плиоцен -- пліоцен -- Paratethys -- Паратетис -- Паратетіс Анотація: Examination of new fossils (humerus and sacrum) from The Netherlands reveals morphologically-distinctive characters, allowing the description of a new Late Miocene - Early Pliocene representative (Praepusa boeska sp.n.) of the subfamily Phocinae. Diagnostic humeral differences in shape of the coronoid (oval in males vs triangular in females) and depth of the olecranon fossae (shallow in males vs deep in females), as well as the presence of a rounded first ventral foramen and thick lateral wall in the male sacrum, reveal the first evidence of sexual dimorphism in the genus Praepusa. The newly described species adds information on the distribution of true seals, supporting the westward dispersal of this genus across the Paratethys. Strong endemism from closure of the Paratethys, and climatic, geological and stratigraphic diff erences indicate that Praepusa first inhabited the Eastern Paratethys (Early - Middle Miocene, 16.5-13.6 Ma) before dispersing to the Central (Middle Miocene, 13.6-11.2 Ma) and, later, Western (Late Miocene - Early Pliocene, 11.6-3.6 Ma) Paratethys. The Pr. boeska fossils are the youngest to date and have been found the furthest west of any previously described material of this genus. These findings help explain the origin and dispersal among described species of the genus Praepusa in comparison with other genera of the subfamily Phocinae Исследование новых ископаемых остатков (плечевой кости и крестца) из Нидерландов показывает морфологически отличительные признаки, позволяющие описать нового представителя подсемейства Phocinae (Praepusa boeska sp.n.) из позднего миоцена - раннего плиоцена. Диагностические различия в форме клювовидного отростка плечевой кости (овальной у самцов по сравнению с треугольной у самок), глубине ямки локтевого отростка (мелкой у самцов по сравнению с глубокой у самок), а также наличии округлого первого вентрального отверстия и толстой боковой стенки в крестце самцов обнаруживают первые доказательства полового диморфизма у представителей рода Praepusa. Описанный вид добавляет информацию о распространении настоящих тюленей, подтверждая расселение этого рода на запад через Паратетис. Высокая степень эндемизма вследствие изоляции Паратетиса и климатические, геологические и стратиграфические отличия указывают, что проникновение Praepusa в Восточный Паратетис (ранний - средний миоцен, 16,5-13,6 млн лет назад) произошло до заселения им Центрального (средний миоцен 13,6-11,2 млн лет назад), а позже и Западного Паратетиса (поздний миоцен - начало плиоцена, 11,6-3,6 млн лет назад). Ископаемые остатки Pr. boeska являются наиболее ранними из остатков известных на сегодняшний день представителей этого рода и были обнаружены намного западнее ранее описанного палеонтологического материала. Эти находки помогают объяснить происхождение и расселение описанных видов рода Praepusa по сравнению с другими родами подсемейства Phocinae Держатели документа: Інститут зоології ім. І. І. Шмальгаузена НАН України : вул. Б. Хмельницького, 15, Київ, 01030 Україна Дод. точки доступу: Peters, N.; Петерс Н.; Rahmat, S.; Рахмат С.; Корецкая И. А. | ||||||||||||||||||||||||
| 6. | Шифр журнала: В841393/2015/49/5 Рубрики: Костистые рыбы Кл.слова: Teleostei -- late Miocene -- поздний миоцен -- пізній міоцен -- palaeobiogeography -- палеобиогеография -- палеобіогеографія Анотація: Until now, fossil remains of Hucho Gunther, 1866 are known only from the Oligocene - middle Miocene strata of Baikal Russia, and from the late Pleistocene of Germany. New specimens, now identified as Hucho sp., come from the late Miocene of southern Ukraine. Numerous fragments of opercular bones and jaw teeth, morphologically similar to those in the extant genus Hucho, were found in Kubanka 2, Cherevychnoe 3, Tretya Krucha localities and dated by the late Sarmatian - early Maeotian (10-8 Ma). Th ese remains document the first appearance of huchen in geological past of Europe, filling in gap in distribution of this genus during the late Neogene, and throw light upon its biogeographical history На данный момент ископаемые остатки Hucho Gunther, 1866 известны лишь из отложений олигоцена - среднего миоцена Забайкалья, а также из позднего плейстоцена Германии. Новые образцы, идентифицированные как Hucho sp., получены из отложений позднего миоцена юга Украины. Многочисленные фрагменты жаберных крышек и челюстные зубы, морфологически сходные с таковыми у представителей рода Hucho, были обнаружены в материалах из местонахождений Кубанка 2, Черевычное 3, Третья Круча и датированы поздним сарматом - ранним мэотисом (10-8 млн л. н.). Эти остатки документируют первое появление тайменей в геологическом прошлом Европы, заполняя пробел в распространении рода на протяжении позднего неогена, и проливают свет на его биогеографическую историю Держатели документа: Інститут зоології ім. І. І. Шмальгаузена НАН України : в. Б. Хмельницького, б. 15, Київ, Україна, 01030 Дод. точки доступу: Ковальчук А. Н. | ||||||||||||||||||||||||
| 7. | Шифр журнала: -529056 Рубрики: Тюлени Кл.слова: Phocidae; early Middle Miocene; Badenian; Vienna Basin; Paratethys. Анотація: Th e Devinophoca emryi material from the early Badenian, early Middle??Miocene (16.26–14.89 Ma) presents mixed cranial and especially postcranial characters with the three??extant phocid subfamilies (Cystophorinae, Monachinae and Phocinae), as well as unique postcranial??characters not seen in any taxa. Th ese distinguishing characters (i. e. well-outlined, large oval facet on??greater tubercle of humerus; broader width between the head and lesser tubercle of humerus; femoral??proximal epiphysis larger than distal; thin innominate ilium that is excavated on ventral surface)??demonstrate that this material belongs to a recently described species (D. emryi). During ecomorphotype??analyses, fossil humerus and femur bones were directly associated with their corresponding mandible to??reveal associations based on Recent morphological analogues. Strong correlation between ecomorphotypes??and postcranial morphology supports placement of this material to D. emryi and not its sister taxon,??D. claytoni. Th e previously described skull, mandible and teeth and postcranial bones described herein??were discovered at the same locality during excavations at the base of the Malй Karpaty Mountains??(Slovakia), at the junction of the Morava and Danube rivers. Th e geological age of D. emryi and the??presence of mixed characters strongly suggest that this species was an early relative to the ancestor of seals,??possibly being a terminal branch of the phocid tree. Th is material allows for emended diagnoses of the??species, updated assessments of geographical distribution Матеріал по Devinophoca emryi з раннього??баденію (початок середнього міоцену, 16.26–14.89 млн р. т.) представляє набір ознак будо-??ви кісток черепа і особливо посткраніального скелета, характерних для представників трьох??нині існуючих підродин тюленів (Cystophorinae, Monachinae і Phocinae). У той же час він??характеризується наявністю унікальних рис будови посткраніума, яких немає у жодного з??них. Ці характерні ознаки (добре окреслена, велика овальна фасетка на великому горбку??97??плечової кістки; більша відстань між головкою і меншим горбком плечової кістки, прок-??симальний епіфіз стегнової кістки більше, ніж дистальний, тонка клубова кістка з виїмкою??на вентральній поверхні) показують, що цей матеріал належить до недавно описаного виду??(D. emryi). Під час аналізу екоморфотипу викопні плечова і стегнова кістки були безпосе-??редньо пов’язані з відповідною нижньою щелепою, щоб виявити зв’язок на основі останніх??морфологічних аналогів. Сильна кореляція між екоморфотипами і посткраніальною??морфологією підтверджує приналежність цього матеріалу до D. emryi, а не його сестринсь-??кого таксона, D. claytoni. Раніше описані череп, нижня щелепа, окремі зуби, а також описані??нами кістки посткраніального скелета були виявлені в тому ж місцезнаходженні під час??розкопок біля підніжжя Малих Карпат (Словаччина), у місці злиття річок Морава і Дунай.??Геологічний вік D. emryi і наявність змішаних ознак переконливо свідчать, що цей вид був??споріднений з предком тюленів, можливо, будучи термінальною гілкою дерева фоцид. Цей??матеріал дозволяє уточнити діагнози видів, географічний розподіл і надає додаткові відомості??для роз’яснення спірних філогенетичних зв’язків у межах Phocidae. Дод. точки доступу: Koretsky, I. | ||||||||||||||||||||||||
| 8. | Шифр журнала: -529056 Рубрики: Carnivora Кл.слова: Biological signal fi eld; Bialowieza National park; Chornobyl Exclusion Zone; wolf behavior. Анотація: Th e main goal of the current??research includes studying the biological signal fi eld (BSF) characteristics of the wolf (Canis lupus lupus??Linnaeus, 1758) at diff erent values of anthropogenic load on territories with conservation (Biaіowieїa??National park (Poland)) and hunting status of the species (Chornobyl Exclusion Zone (Ukraine)). Th e??research in Biaіowieїa Primeval Forest was conducted in two stages: study of the BSF characteristics of??the wolf and fi nding correlation between data acquired from Ukraine (the fi rst stage), and over-time??study of intensity of the biological signal fi eld (the second stage). In result of the fi rst stage, there was no??signifi cant dependence on the characteristics of the territory and the diff erences between the behavior??of wolves in the Biaіowieїa Primeval Forest (conservation status of the species) and the Exclusion Zone??(game status). During the second stage it was determined that provided variance of the intensity between??territory groups was insuffi cient, the degree of signifi cance to animals of area categories varied with the??stages of the pack’s life. It was found that the main factors which govern the character of wolf activity are??not the level of the anthropic load and hunting pressure, but periods of the life cycle and spatial structure??of groups. Головна мета цього дослідження включає вивчення характери-??стик біологічного сигнального поля вовка (Canis lupus lupus Linnaeus, 1758) при різних рівнях ан-??тропогенного навантаження на територіях з охоронним (Біловезький національний парк, Поль-??ща) і мисливським статусом виду (Чорнобильська Зона відчуження, Україна). У Біловезькій??Пущі дослідження було проведено в дві стадії: для дослідження властивостей БСП вовка і по-??шуку кореляції з даними з України (перша стадія) і дослідження динаміки зміни напруженості??сигнального поля тварин (друга стадія). В результаті першої стадії дослідження не було вияв-??лено достовірної залежності між характеристиками території і різницею в поведінці вовків??Біловезької Пущі (охоронний статус виду) і Зони відчуження (мисливський статус виду). Ре-??зультати другої стадії показали, що при незначній різниці напруженості між групами територій,??представленість категорій об’єктів, що мають значення для тварин, змінюється на різних етапах??життя зграй. Встановлено, що основними факторами, які регулюють характер активності вовка,??є не рівень антропогенного навантаження і мисливський прес, а періоди життєвого циклу і про-??сторова структура груп. Дод. точки доступу: Yakovlev, Ye. B. ; Шквиря М. Г. | ||||||||||||||||||||||||
| 9. | Шифр журнала: В841393/2016/50/2 Кл.слова: wisent, Ukraine, subpopulation. Анотація: Наразі метапопуляція зубра в Україні знаходиться в стані відновлення??біологічних характеристик виду, що визначає необхідність контролю над походженням тварин.??Такі дослідження дозволяють оцінити стан кожної субпопуляції, а також проводити селекційні??заходи, які спрямовані на збереження загальної генетичної варіабельності виду. В сучасних??реаліях успіх відновлення зубра залежить від реалізації державних та міжнародних програм,??допомоги меценатів, масштабної агітаційної роботи серед населення, зацікавленості користувачів??мисливських угідь та природоохоронних територій. At given time, wisent’s metpopulation in Ukraine is in??the state of resumption of biological characteristics of this species, which determines the need to control??for the animals origin. Such studies assess the condition of each subpopulation, as well as to carry out the??selection measures for conservation of the overall genetic variability of species. In modern conditions the??success of wisent restoration depends on implementation of the national and international programs, the??help of maecenas, the scale agitation among the peoples as well as the interest of users of hunting grounds??and conservation areas. Дод. точки доступу: Gavris, G. G. | ||||||||||||||||||||||||
| 10. | |||||||||||||||||||||||||
| 11. | |||||||||||||||||||||||||
| 12. | Шифр: V559526 () Зарегистрированы поступления: 13. | Кл.слова: fish fauna -- Early Devonian -- Podolia -- collection Анотація: П'ятий випуск серії "Наукові колекції Державного природознавчого музею" присвячено результатам наукового опрацювання девонської частини колекції "Викопні риби" основного фонду музею, зібраної майже виключно на території заходу України. Для палеонтологів, геологів, працівників природничих та краєзнавчих музеїв. Дод. точки доступу: Chernobay, Y.M. (editor-in-chief.) 14. | Кл.слова: ФАУНА -- УКРАЇНИ -- ІКСОДОВІ -- КЛІЩІ Анотація: ПЕРЕДМОВА.У першому випуску 25 тома "Фауни України" подано опис іксодових кліщів - Іхосіісіае, які належать до ряду паразитоформних кліщів - Рагаzіtifогmеs Z а с h v., 1952. Вивчення цих кліщів має велике практичне значення, оскільки вони завдають багато збитків народному господарству, особливо тваринництву. Кліщі, паразитуючи на тваринах, дуже їх виснажують. Крім того, вони є специфічними перенощиками збудникровопаразитарних захворювань сільськогосподарських тварин (піроплазмоз, нуталіоз, бабезієльоз та ін.) та багатьох трансмісивних захворювань людини (кліщовий енцефаліт, кліщові гарячки, туляремія, чума та ін.). Успішну боротьбу з кліщами та профілактичні заходи проти хвороб, що поширюються ними, можна здійснити лише на основі глибокого вивчення їх біології та особливостей поширення на певній території. В цій праці подано морфологічну та екологічну характеристику всіх і: фаз розвитку іксодових кліщів, показано їх поширення, епідеміологічне та епізоотологічне значення в умовах Української РСР. Для цього використані матеріали, зібрані автором протягом післявоєнних років на всій території республіки. Особливо цінний матеріал зібраний комплексними експедиціями Академії наук УРСР, в яких брали участь мамаліологі, орнітологи та ботаніки. Крім того, опрацьовані колекції кліщів обласних, районних санітарно-епідеміологічних та ветеринарних лабораторій. Проведені порівняльно-екологічні спостереження та дослідження строків розвитку окремих видів кліщів на стаціонарних пунктах. Використана численна література про іксодових кліщів. Автором та попередніми дослідниками на території УРСР зареєстровано 26 видів іксодових кліщів, які належать до таких родів: Іхоdеs L., Наетарhуsalіs К о с h, Воорhilиs С u г., Dеrтасепtоr Косh, Rhірісерhаlus К о с h, Нуаlотта К о с h.На підставі вивчення біології окремих видів і їх взаємозв'язків умовами середовища встановлено закономірності поширення кліщів по ландшафтних зонах України, виявлені вогнища масового розмноження, сезонна динаміка їх активності, з'ясовано характер їх зв'язків з тваринами-живителями і висвітлено роль диких тварин в розмноженні та поширенні кліщів. Опрацьовані матеріали зберігаються в колекціях Іституту зоології Академії наук УРСР. ПРЕДИСЛОВИЕ. В первом выпуске 25 тома "Фауны Украины" представлено описание иксодовых клещей - Іхосіісіае, которые принадлежат к ряду паразитоформных клещей - Рагаzіtifогmеs Z а с h v., 1952. Изучение этих клещей имеет большое практическое значение, поскольку они наносят много убытков народному хозяйству, особенно животноводству. Клещи, паразитируя на животных, очень их истощают. Кроме того, они являются специфическими перенощиками возбудителей кровепаразитарных заболеваний сельскохозяйственных животных (пироплазмоз, нуталиоз, бабезиельоз и др.) и многих трансмисивных заболеваний человека (клещевой энцефалит, клещевые горячки, туляремия, чума и др.). Успешную борьбу с клещами и профилактические мероприятия против болезней, которые распространяются ими, можно осуществить лишь на основе глубокого изучения их биологии и особенностей распространения на определенной территории. В этой работе представлена морфологическая и экологическая характеристика всех фаз развития иксодовых клещей, показано их распространение, эпидемиологическое и епизоотологическое значение в условиях Украинской ССР. Для этого использованны материалы, собранные автором на протяжении послевоенных лет на всей территории республики. Особенно ценный материал собран комплексными экспедициями Академии наук УССР, в которых принимали участие мамалиологи, орнитологи и ботаники. Кроме того, обработанны коллекции клещей областных, районных санитарно-эпидемиологических и ветеринарных лабораторий. Проведены сравнительно-экологические наблюдения и исследования сроков развития отдельных видов клещей на стационарных пунктах. Использована многочисленная литература об иксодовых клещах. Автором и предыдущими исследователями на территории УССР зарегистрировано 26 видов иксодових клещей, которые принадлежат к таким родам: Іхоdеs L., Наетарhуsalіs К о с h, Воорhilиs С u г., Dеrтасепtоr Косh, Rhірісерhаlus К о с h, Нуаlотта К о с h. На основании изучения биологии отдельных видов и их взаимосвязей с условиями среды установлены закономерности распространения клещей в ландшафтных зонах Украины, выявлены очаги массового размножения, сезонная динамика их активности, выяснен характер их связей с животными-живителями и освещена роль диких животных в размножении и распространении клещей. Обработанные материалы сохраняются в коллекциях Иститута зоологии Академии наук УССР. Дод. точки доступу: Маркевич, Олександр Прокофьевич; (Редактор тома академік АН УРСР) 15. | 16. | Кл.слова: археологічні та етнологічні дослідження -- Мезинський НПП -- видатні дослідники Чернігівщини -- Подесення Анотація: У збірнику вміщено матеріали доповідей та статті науковців, учасників науково-практичної конференції "Історико-археологічний та природно-екологічний потенціал Мезинської округи: минуле, сучасне та перспективи розбудови", яка відбулася 17-18 вересня 2015 р. з нагоди відзначення 50-ї річниці заснування Мезинського археологічного науково-дослідного музею та 85-ліття від дня народження відомого краєзнавця і археолога, засновника Мезинського музею В.Є. Куриленка. У матеріалах викладено результати досліджень за напрямами: археологія та етнологія, охорона та збереження природної та історико-культурної спадщини, видатні дослідники Чернігівщини, вивчення окремих груп біорізноманіття Лівобережного Полісся та геоморфологічні й ландшафтні особливості Подесення, екологічна освіта та рекреація. Дод. точки доступу: Годлевська, О. (дар.) 17. | Кл.слова: Фауна України -- Ссавці -- Комахоїдні -- Кажани Анотація: ПЕРЕДМОВА. Фауна України налічує понад 20 тис. видів різних тварин. Усі вони, починаючи від найдрібніших і кінчаючи найкрупнішими, відіграють велику роль в житті людини. Так, свійські і багато диких тварин є важливим джерелом продуктів харчування; вони дають хутро, сировину для легкої промисловості та ін. Разом з тим чимало диких тварин завдає значної шкоди сільському, лісовому і міському господарству, є перенощиками і збудниками хвороб людей і свійських тварин. Багато тварин, що населяють наши ліси, сади, парки, луки і поля, не приносить особливої користі і не завдає шкоди, але відіграє певну роль в угрупованнях рослин і тварин (біоценозах) та має декоративне значення і оживляє наші угіддя. Значення багатьох видів тварин нашої фауни ще не з'ясоване, а їх життя та поширення на території України не вивчені. Це у великій мірі перешкоджає перетворенню фауни, спрямованому на збільшення корисного значення однієї її частини і знешкодження другої. Відношення між самими тваринами (біоценотичні взаємовідношення) в процесі перетворення фауни змінюються: чисельність одних видів надмірно збільшується, а інших зменшується, навіть до повного зникнення. Щоб зрозуміти ці важливі зміни, що відбуваються в складі фауни, необхідно її глибоко вивчати. Велику роботу по вивченню фауни України провели колектив Інституту зоології Академії наук Української РСР і зоологи вищих учбових закладів та інших біологічних установ України. В результаті вивчення тваринного світу України стало можливим розпочати видання "Фауни України". Перші томи "Фауни України" присвячені описові найвище організованих тварин - хребетних, наступні - описові безхребетних. У двох заключних томах цього видання буде висвітлена історія фауни України, подана зоогеографічна характеристика фауни та показана історія її дослідження. У зв'зку з цим історія фауни та історія її дослідження в інших томах не наводяться. У першому випуску першого тома "Фауни України", який містить загальну характеристику класу ссавців і опис двох рядів цього класу: комахоїдних і кажанів, загальна характеристика класу ссавців написана І.Г.Підоплічком, розділ "Комахоїдні" - В.І.Абелєнцевим та І.Г. Підоплічком, розділ "Кажани" - В.І. Абелєнцевим та Б.М. Поповим. При складанні цього тома використана численна література. Щоб не переобтяжувати текст частими посиланнями на літературні джерела, найбільш загальні відомості не супроводжуються посиляннями на ті чи інші праці, але в тих випадках, коли відомості належать лише одному автору і є оригінальними, такі посилання є. Літературні джерела, на які зроблені посилання, наведені в кінці описів окремих видів або рядів. "Фауна України" має своєю метою узагальнити знання про фауну республіки, здобуті в результаті попередніх досліджень і особливо досліджень, проведених в радянський період. Разом з тим це видання повинно показати, які групи тварин або які сторони життя окремих представників фауни не вивчені, які питання, що стосуються фауни, є спірними, неясними або недоопрацьованими. "Фауна України" є не тільки посібником для спеціалістів-зоологів, а й довідником для всіх біологів, які працюють в наукових, загальних учбових, медичних, сільськогосподарських та інших закладах, а також для всіх, хто цікавиться сучасними відомостями про нашу фауну. Дод. точки доступу: Підоплічко, І.Г.; Попов, Б.М.; (Редактор тома доктор біологічних наук, проф.) 18. | Анотація: У монографії, присвяченій питанням екології, поширення і господарського використання куницевих - цінних хутрових звірів фауни України, наведено загальну характеристику родини, діагнози родів та повні описи видів, вказано ворогів і паразитів куницевих та їх хвороби; даються рекомендації по регулюванню промислу і збільшенню чисельності корисних видів. Розрахована на спеціалістів - зоологів, біологів, що працюють у наукових, загальних учбових, сільськогосподарських та інших закладах, а також всіх, хто цікавиться сучасними відомостями про фауну України. ПЕРЕДМОВА. Куницеві - стародавня, біологічно дуже цікава родина хижих ссавців, які пристосувалися до найрізноманітніших умов існування і відіграють важливу роль у біоценозах. Представники фауни УРСР - цінні хутрові звірі, що мають велике промислове значення. Такі з них, як норка, соболь та куниці, є об'єктами кліткового і вольєрного звірівництва. Крім того, куницеві, особливо ласки, горностаї та тхори, приносять велику користь, знищуючи мишовидних гризунів і комах - небезпечних шкідників сільського і лісового господарства. Види, що населяють ліси, розповсюджують насіння деревних і чагарникових рослин, чим сприяють лісовідновленню. Борсук крім цілющого жиру має смачне висококалорійне м'ясо.Тхори та куниці можуть завдавати збитків дрібному тваринництву і мисливським господарствам. Отже, вивчення куницевих цікаве як в науковому, так і в практичному відношенні. Слід, проте, зазначити, що в масштабі всієї республіки систематичне дослідження родини не провадилось. Лише куницевих західних районів УРСР вивчала Н.А. Полушина. Деякі відомості про них знаходимо в працях В.Г.Аверіна, О.О. Мигуліна, О.П.Корнєєва, І.Г.Підоплічка, К.А. Татаринова та ін. У третьому випуску першого тома "Фауни України" підсумовано всі дані про куницевих і наведено опис видів, що населяють територію республіки. Для цього автором використано власні оригінальні матеріали, зібрані за останні 20 років під час польових екологічних досліджень, літературні і архівні джерела, а також колекційні матеріали зоологічних установ України, Москви та Ленінграда. Опрацьовані ним матеріали з куницевих зберігаються у Зоологічному музеї та відділі хребетних Інституту зоології АН УРСР. У монографії наведено коротку характеристику родини, висвітлено систематику і філогенію, вміщено таблиці для визначення підродин, родів і видів, поширених на території УРСР. В описах видів подано морфо-анатомічну характеристику, сучасне і минуле поширення; систематику, екологічні особливости та річний цикл життя; розмноження, відомості про ворогів, паразитів і хвороби, живлення, чисельність, промисел і господарське значення, а також найголовнішу літературу. Більшість ілюстрацій оригінальна і виконана автором. У таблицях для визначення і описах усіх таксономічних категорій використано як зовнішні, досить добре помітні, так і внутрішні (краніологічні та скелетні) ознаки. Щоб не переобтяжувати текст, автор наводить посилання лише на деякі літературні джерела, присвячені безпосередньо фауні України, або на ті, що містят оригінальні, дискусійні та не встановлені для звірів УРСР дані. Літературні джерела типу монографій, посібників і визначників, які стосуються родини, підродин і родів, вміщено в кінці книги; праці, присвячені окремим видам або комплексу видів певного регіону, наведено в кінці описів видів. Якщо в тексті при описі виду є посилання на джерело, а в списку літератури останнє відсутнє, то слід шукати його в списках літератури близьких видів або в загальному списку в кінці книги. Автор з вдячністю відзначає, що ця книга була написана з ініціативи І.Г. Підоплічка, який, крим того, взяв на себе труд редактора, чим сприяв виходу її у світ. Автор висловлює також подяку всім співробітникам та колегам за консультації, поради і допомогу під час складання цієї праці. Дод. точки доступу: Підоплічко, І.Г.; (Редактор тома академік АН УРСР) 19. | 20. | Рубрики: Науки о земле--Геологические науки Кл.слова: Горные породы -- Геология -- Ископаемые животные -- Сибирь Дод. точки доступу: Архангельский, А. Д. (глав. ред.); Обручев, Владимир Афанасьевич (геолог, географ рус. совет. ; 1863-1956 гг.) (о нем); АН СССР | |
|
||||||||||||||
|
Всі права захищені © Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського |
|||||||||||||||||||||||||
