Бази даних


Наукові реферативні огляди - результати пошуку


Архів наукових реферативних оглядів

Mozilla Firefox Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер
"Mozilla Firefox"

Вид пошуку
у знайденому
Сортувати знайдені документи за:
авторомназвоюроком виданнявидом документа
Формат представлення знайдених документів:
повнийстислий
Пошуковий запит: (<.>NRO=Бібліотека та наукова електронна комунікація<.>)
Загальна кількість знайдених документів : 496
Представлено документи з 1 до 20
...
1.
 Ворошилов О. Інформаційний ресурс у соціокультурній трансформації Української держави [Електронний ресурс] / О. Ворошилов // Наук. пр. Нац. б-ки України ім. В.І. Вернадського. – 2014. – Вип. 39. – C. 94-110. - http://nbuv.gov.ua/UJRN/npnbuimviv_2014_39_10. - Назва з екрана.

інформаційні ресурси -- соціокультурні трансформації -- інформаційний простір

Охарактеризовано основні риси еволюції людського суспільства на сучасному етапі. Проаналізовано основні аспекти й тенденції нинішніх суспільних трансформацій. Розкрито роль інформаційних ресурсів у сучасних глобалізаційних процесах, а також їх вплив на перебіг процесів соціокультурної трансформації людського суспільства загалом та українського зокрема.

Шифр НБУВ: Ж70113

Тема: Бібліотека та наукова електронна комунікація

2.
 Hawkins L. The Semantic Web and the BIBFRAME Initiative // Serials Review. – 2015. – Vol. 41. – Issue 2. – C. 106-107.

семантичні мережі -- пов'язані дані

Переклад назви: Семантичний Веб та ініціатива BIBFRAME.

  Текст у фотматі PDF 

Описано впровадження семантичної мережі на основі принципів пов'язаних даних, що втілюють рух до перетворення всесвітньої павутини в базу даних пов'язаних ресурсів, де дані отримують широке використання та спільний доступ. Запропоновано шляхи покращення веб-сервісів, спираючись на дані, що знаходяться на семантичному рівні, надані різними постачальниками. Ініціатива Бібліографічної рамкової угоди (BIBFRAME) має на меті спрямувати багаті метадані бібліотеки до семантичної мережі, налаштованої таким чином, щоб семантичні дані з інших джерел могли бути включені для задоволення потреб користувачів бібліотеки.


Тема: Бібліотека та наукова електронна комунікація

3.
 Горова С. Інформаційні потреби людини і розвиток сучасної бібліотечної діяльності [Електронний ресурс] // Наук. пр. Нац. б-ки України ім. В.І. Вернадського. – Київ, 2017. – Вип. 46. – C. 181-196. - http://nbuv.gov.ua/UJRN/npnbuimviv_2017_46_13. - Назва з екрана.

інформаційні потреби -- користувач -- інформаційний ринок -- бібліотечні установи -- інформаційно-аналітичні центри -- інтернет-технології -- моніторинг інформаційних потреб

Процеси інформатизації українського суспільства, інтенсифікація в ньому інформаційних обмінів, істотні зміни у свідомості членів суспільства, яке на сьогодні вже значною мірою відповідає ознакам інформаційного, є важливими факторами оновлення сучасної бібліотечної діяльності. У зв'язку із цим є необхідним і важливим виокремлення, прогнозування характерних рис майбутнього користувача, що спричиняє коригування підготовки бібліотечних технологій.

Шифр НБУВ: Ж70113

Тема: Бібліотека та наукова електронна комунікація

4.
 Скокова Л. Особливості поточних інформаційно-культурних потреб населення України [Електронний ресурс] / Л. Скокова // Укр. суспільство: моніторинг соціальних змін. – 2014. – Т. 1. – Вип. 1(15). – C. 450-458. - http://nbuv.gov.ua/UJRN/ukrsoc_2014_1%281%29__46. - Назва з екрана.

аудиторія мас-медіа -- інформаційні потреби -- інформаційно-культурна компетентність -- суб'єктивна інформаційна безпека

Стаття присвячена аналізу інформаційно-культурних потреб громадян України. Розглянуто динаміку залучення до джерел інформації, особливості аудиторій преси та Інтернету, динаміку оцінок соціальних змін у сфері вільного часу.

Шифр НБУВ: Ж74489

Тема: Бібліотека та наукова електронна комунікація

5.
 Рідкокаша А. А. Онтологічне моделювання пошуку інформації з проєктування в електронній бібліотеці [Електронний ресурс] / А. А. Рідкокаша // Вісн. Черкас. держ. технол. університету. Сер. Техн. науки. – 2013. – № 4. – C. 24-30. - http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vchdtu_2013_4_6. - Назва з екрана.

онтологія -- електронна бібліотека -- Semantic Wев -- проектування

Представлено аналіз існуючих засобів і методів побудови онтологій. Розглянуто концептуальний підхід до онтологічного моделювання при проєктуванні, створено і розглянуто на прикладі нову модель онтології. Запропоновано варіант базових онтологій електронної бібліотеки.

Шифр НБУВ: Ж69418

Тема: Бібліотека та наукова електронна комунікація

6.
 Древетняк Е. В. Сучасні інформаційні технології в процесі соціокультурної трансформації бібліотеки / Е. В. Древетняк // Тавр. студії. Культурологія. – 2013. – № 4. – C. 23-28.

сучасна бібліотека -- соціокультурна трансформація -- Бібліотеки 2.0 -- Веб 2.0. -- Бібліотека 1.0 -- web-технології -- Віртуалізація бібліотеки -- вимоги до електронного каталогу -- БД бібліотеки -- функції бібліотеки -- інформаційні технології -- інформаційний простір

У статті розглянуто використання сучасних інформаційно-комунікаційних технологій у соціокультурній трансформації бібліотеки. Бібліотека розглядається як соціальний інститут, що включає в себе інформаційні та культурні компоненти й забезпечує стійкість зв'язків і відносин у суспільстві.


Тема: Бібліотека та наукова електронна комунікація

7.
Kokalari E. The future library in the digital age. – Toronto, 2014. - https://digital.library.ryerson.ca/islandora/object/RULA%3A3491/datastream/OBJ/download/The_future_library_in_the_digital_age.pdf. - Назва з екрана.

публічні бібліотеки -- цифровий контент -- соціокультурна взаємодія -- інформаційні потоки

Переклад назви: Бібліотека майбутнього у цифрову добу.

  Текст у фотматі PDF 

Визначено вплив технологічної революції та глобального поширення мережі Інтернет на засоби пошуку, виробництва та представлення інформації. Обґрунтовано, що у межах цієї еволюції публічна бібліотека відіграє ключову роль, оскільки опиняється всередині інформаційного обігу, виконуючи функцію ефективного реагування на експоненціальну швидкість, з якою зростає цифровий масив. Доведено, що публічна бібліотека виступає не просто символічною установою, відповідальною за збереження та розповсюдження інформації, а й розширенням самої суспільної сфери. Авторське бачення виходить за рамки книжкової культури і розглядає бібліотеку як соціокультурний організм, чутливий та динамічний у взаємодіях із цифровим середовищем.


Тема: Бібліотека та наукова електронна комунікація

8.
 Bygstad B. Organisational challenges of the semantic web in digital libraries: a Norwegian case study // Online Information Review. – 2009. – Vol. 33. – No. 5. – P.973-985.

digital libraries -- semantic web -- ontology engineering

Переклад назви: Організаційні виклики семантичного вебу в цифрових бібліотеках: норвезький кейс.

Метою даної роботи є вивчення з соціально-технічної точки зору впливу технологій семантичного вебу на стратегічному, організаційному та технологічному рівнях. Ініціатива запровадження семантичного вебу обіцяє велике майбутнє для цифрових бібліотек. Однак існує значний розрив у досліженнях семантичного вебу між внесками в технологічну сферу та дослідженнями в організаційній галузі. Фахівці з ІКТ та бібліотечні працівники повинні бути більш уважними до організаційних питань при плануванні та виконанні семантичних веб-проєктів у цифрових бібліотеках. Зокрема, практикам слід усвідомлювати, що процес онтологічної інженерії та виробництво семантичних метаданих вплине на всю організацію. Отримані результати свідчать про те, що найбільший вплив матиме організаційний рівень.


Тема: Бібліотека та наукова електронна комунікація

9.
King M. M. Is What You See What You Get? Exploring the Role of Virtual Reference Icons on Academic Library Websites. – Alberta: University of Alberta, 2009. – 192 p.

academic libraries -- design decisions for student users -- Virtual Reference -- Library Websites

Переклад назви: Чи отримуєш ти те саме, що бачиш? Дослідження ролі піктограм віртуальної довідки на веб-сайтах академічних бібліотек.

  Текст у фотматі PDF 

Метою дослідження є вивчення дизайну, добору та використання веб-іконок академічною бібліотекою. Додатковою метою є виявлення деяких можливих наслідків реалізації дизайну іконок для користувачів-студентів. Дослідження має на меті допомогти працівникам бібліотеки краще зрозуміти фактори, пов'язані з дизайном піктограм. Проведено категоріальне оцінювання тридцяти різновидів піктограм на веб-сайтах академічних бібліотек. Для цілісного розуміння віртуальної навігації фокус-групою із вісьмох студентів університету Альберти було проаналізовано підбірку з дев'яти піктограм. Здійснено опитування персоналу, який займався розробкою / добором піктограм у п'яти бібліотеках. Отримані дані свідчать про те, що у вивчених елементах віртуальної навігації академічної бібліотеки є певні загальники, які негативно впливають на досвід роботи користувачів. Надано можливі пояснення цих недоліків у дизайні, наведено методичні рекомендації щодо проєктування віртуальної довідки на веб-сайтах бібліотечних установ.


Тема: Бібліотека та наукова електронна комунікація

10.
Adamou S. The Impact of Digital Technologies on Academic Libraries - a study in Greece. – Athens: Linnaeus University, 2017. – 87 p.

академічні бібліотеки -- користувачі бібліотек -- бібліотечні ресурси -- цифрові бібліотеки

Переклад назви: Вплив цифрових технологій на академічні бібліотеки: приклад Греції.

  Текст у фотматі PDF 

Дослідження підсумовує досвід, переваги та проблеми користувачів та бібліотекарів у процесі впровадження цифрових технологій в академічних бібліотеках. Дослідження проводилось у двох грецьких академічних бібліотеках: в університетській бібліотеці Пантеону та в Центральній бібліотеці Технологічного інституту Афін. Для проведення дослідження було розроблено дві анкети та визначено розмір вибірки з 55 респондентів (39 користувачів бібліотеки та 16 бібліотекарів). З результатів дослідження було зроблено висновок, що загальне сприйняття як користувачів бібліотеки, так і бібліотекарів щодо цифрових матеріалів та електронних ресурсів та послуг бібліотеки університету Пантеону та Центральної бібліотеки Технологічного інституту Афін задовільне. Користувачі бібліотеки були задоволені зручністю цифрових матеріалів, наявністю електронних ресурсів, що надаються обома академічними бібліотеками, зокрема, доступом до Інтернету та онлайнових баз даних. Серед факторів, якість яких не влаштовує користувачів, здебільшого названо стан бібліотечної техніки та обслуговування бібліотечним персоналом. Крім того, результати показали, що такі послуги, як електронна пошта та відкритий каталог доступу, використовуються найчастіше. Бібліотекарі за підсумками опитування були найменш задоволені цифровою бібліотечною системою, обмеженим персоналом та фінансуванням академічних бібліотек. Результати цього дослідження мають наслідки для зацікавлених сторін академічної бібліотеки, включаючи інституційне управління, адміністрацію бібліотеки, бібліотекарів, користувачів бібліотек, дослідників, місцеву громаду тощо. У документі визначено критичні проблеми, пов'язані із використанням цифрових технологій та цифрових матеріалів; їх переваги та проблеми, з якими стикаються бібліотекарі та користувачі бібліотек, а також ефективна робота з ними в академічних бібліотеках в інформаційну епоху.


Тема: Бібліотека та наукова електронна комунікація

11.
Kwanya T. Library 2.0 principles and Ranganathan's fifth law // Mousaion. – 2010. – Vol. 28 (2). – 1-16. - https://pdfs.semanticscholar.org/c19f/c976abe772509156cde35e8c0b52a78837ec.pdf. - Назва з екрана.

Ranganathan -- Library 2.0 -- five laws of library science -- Web 2.0

Переклад назви: Принципи бібліотеки 2.0 та п'ятий закон Ранганатана.

  Текст у фотматі PDF 

Досліджено взаємозв'язок принципів Бібліотеки 2.0 та п'ятого закону Ранганатана. Автори роблять висновок, що цей закон, як і інші чотири, є дійсним у більшості випадків. Однак деякі сценарії потребують ретельного розгляду та пристосування п'ятого закону.


Тема: Бібліотека та наукова електронна комунікація

12.
 Kwanya T. M. Intelligent libraries and apomediators: distinguishing between Library 3.0 and Library 2.0 // Journal of Librarianship & Information Science . – 2012. – Vol. 45(3). – C. 187-197.

Library 2.0 -- Library 3.0 -- Library 4.0 -- Web 2.0 -- Web 3.0 -- semantic web -- apomediation

Переклад назви: Розумні бібліотеки та апомедіатори: розмежування між бібліотекою 3.0 та бібліотекою 2.0.

  Текст у фотматі DOC 

Розглянуто відмінності між Бібліотеками 2.0 та 3.0. Автори визначають Бібліотеку 3.0 як персоналізовану, розумну, чутливу та живу установу, що створена та підтримується безперервним залученням користувачів бібліотеки, бібліотекарів та експертів-предметників у об'єднаній мережі інформаційних шляхів.


Тема: Бібліотека та наукова електронна комунікація

13.
 Kwanya T. Library 2.0: revolution or evolution? // South African Journal of Libraries and Information Science. – 2009. – Vol. 75(1). – C. 70-79.

Library 2.0 -- digital libraries -- library technologies

Переклад назви: Бібліотека 2.0: революція чи еволюція?.

  Текст у фотматі PDF 

Проаналізовано дискусію щодо концепції Бібліотеки 2.0, яка спрямована на формування кращого, орієнтованого на користувачів сервісу за допомогою сучасних технологій. Водночас Бібліотека 2.0 здатна кардинально змінити діяльність бібліотекарів та бібліотеки в цілому.


Тема: Бібліотека та наукова електронна комунікація

14.
 Partridge H. The contemporary librarian: Skills, knowledge and attributes required in a world of emerging technologies // Library & Information Science Research. – 2010. – Vol. 32. – Issue 4. – P.265-271.

skill and knowledge -- ibrary and information science -- web 2.0 -- new and emerging technologies

Переклад назви: Сучасний бібліотекар: навички, знання та риси, необхідні у світі новітніх технологій .

  Текст у фотматі PDF 

Проведено дослідження у низці фокус-груп (загальна кількість учасників - 76 бібліотекарів). Вивчалися навички, знання та риси, необхідні сучасним фахівцям з бібліотекознавства та інформаційних комунікацій у світі, що змінюється. Проєкт профінансовано навчальною та викладацькою радою Австралії. Аналіз обміну текстовими даними виявив три основні тематичні кластери (бібліотеки, люди, робочі місця) та один другорядний тематичний кластер (спільнота). Учасники широко розглядали "Бібліотеку 2.0" як функціональну зміну, в той час як "бібліотекар 2.0" сприймався учасниками не як нове професійне означення, а лише як якісна реалізація бібліотечних практик. Учасники висловили загальне переконання, що риси особистості, а не лише кваліфікація, мають вирішальне значення для того, щоб бути успішним бібліотекарем чи інформаційним працівником у майбутньому.


Тема: Бібліотека та наукова електронна комунікація

15.
 Kassim N. A. Evaluating users' satisfaction on academic library performance // Malaysian Journal of Library and Information Science. – 2009. – Vol. 14. – no.2. – C. 101-115.

academic libraries -- Library performance -- User satisfaction -- Library services -- Library infrastructure -- Library collection

Переклад назви: Оцінка задоволеності користувачів діяльністю академічної бібліотеки.

  Текст у фотматі PDF 

Підбито підсумки кількісного дослідження, що мало на меті оцінити ефективність роботи бібліотеки шляхом визначення рівня задоволеності користувачів якістю: бібліотечних послуг, інфраструктури / місця / простору та колекцій / інформації, наданих академічною бібліотекою в Малайзії. Для оцінювання думок респондентів щодо рівня їхньої задоволеності з трьох наведених аспектів було використано самостійно розроблену анкету. Кількісна вибірка становила 650 студентів випускних курсів трьох факультетів університету. Результати дослідження виявили, що в середньому респонденти були лише частково задоволені послугами бібліотеки, інфраструктурою / місцем / простором, колекцією / інформацією про бібліотеку в цілому. Респонденти були відносно найбільше задоволені інфраструктурою / місцем та простором (M = 3,41), за цим послідували збір / інформація (M = 3,27) та бібліотечні послуги для користувачів (M = 3,18). Результати також показали значні відмінності щодо задоволеності послугами, інфраструктурою / місцем / простором та колекцією / інформацією про бібліотеки серед респондентів трьох факультетів.


Тема: Бібліотека та наукова електронна комунікація

16.
 Liu Y. Q. A Library in the Palm of Your Hand: Mobile Services in Top 100 University Libraries // Information Technology and Libraries. – 2015. – Vol. 34. – Issue 2. – P.133-146.

Services -- mobile services -- catalog -- databases -- academic libraries -- Respondents -- social media accounts

Переклад назви: Бібліотека в долоні: мобільні послуги в топ-100 університетських бібліотек.

  Текст у фотматі PDF 

Автори вивчали досвід кожної із 100 найпопулярніших бібліотек університетів з мобільними послугами. Найпоширенішими пропонованими мобільними послугами були мобільні сайти, послуги текстових повідомлень, електронні книги та мобільний доступ до баз даних та каталогу. Крім того, великою популярністю користувалися послуги чату, акаунти соціальних медіа та додатки. Показано тенденцію до адаптивного дизайну веб-сайтів, щоб користувачі мали доступ до повного сайту бібліотеки на будь-якому мобільному пристрої.


Тема: Бібліотека та наукова електронна комунікація

17.
 Morales-Del-Castillo J. M. A Semantic Model of Selective Dissemination of Information for Digital Libraries // Information Technology and Libraries. – 2009. – Vol. 28 Issue: 1. – C. 21-30. - https://ejournals.bc.edu/index.php/ital/article/view/3169/2782. - Назва з екрана.

Web -- design -- system -- ontologies

Переклад назви: Семантична модель вибіркового поширення інформації для цифрових бібліотек.

  Текст у фотматі PDF 

Представлено теоретичні та методологічні засади розробки багатоагентної моделі обслуговування селективного розповсюдження інформації (SDI), яка застосовує технології Semantic Web для спеціалізованих цифрових бібліотек. Ці технології дозволяють досягти більш ефективного управління інформацією, вдосконалюючи комунікаційні процеси між агентом та користувачем та полегшуючи точний доступ до відповідних ресурсів. Інші інструменти, що використовуються, - це нечіткі методи лінгвістичного моделювання (які дозволяють полегшити взаємодію між користувачами та системою) та методи обробки природних мов (NLP) для створення напівавтоматичного тезауруса. Також RSS-канали використовуються як "поточні інформаційні бюлетені" для створення персоналізованих бібліографічних сповіщень.


Тема: Бібліотека та наукова електронна комунікація

18.
 Raju J. Knowledge and skills for the digital era academic library // The Journal of Academic Librarianship. – 2014. – Vol. 40. – Issue 2. – P.163-170.

Academic libraries -- Digital era -- Disciplinary knowledge -- Generic skills -- Job advertisements -- Personal competencies

Переклад назви: Знання та навички для академічної бібліотеки цифрової епохи.

  Текст у фотматі PDF 

Кардинальні зміни, зумовлені швидким розвитком інформаційно-комунікаційних технологій, нових методів наукової комунікації, розширенням віртуального простору бібліотеки за допомогою наукових чи дослідницьких спільнот, розповсюдженням соціальних медіа та зростанням мобільних пристроїв, значно вплинули на вимоги до знань та вмінь для професіоналів бібліотечно-інформаційної сфери. Ключові дисциплінарні знання, необхідні для цього цифрово орієнтованого середовища, включаюють розуміння метаданих, знання та досвід створення цифрового контенту та управління ним.


Тема: Бібліотека та наукова електронна комунікація

19.
 Herrera Delgado L. B. The descriptive database: a design of conceptual object oriented model // e-Ciencias de la Información. – 2017. – Vol. 7 Issue: 2 . – C. 1-27.

Semantic web -- Digital libraries -- Conceptual maps -- Bibliographic databases -- Databases design

Переклад назви: Описова база даних: проєктування концептуальної об'єктно-орієнтованої моделі.

  Текст у фотматі PDF 

Стаття показує міждисциплінарний підхід до проблеми, представленої описовими базами даних цифрової бібліотеки, породженої зміною принципів організації інформації та вимогами, які цифрове середовище ставить до бібліотек. Аналіз призводить до переосмислення побудови описових баз даних, що переходять від моделі взаємозв'язків особи (модель ER) для прийняття об'єктно-орієнтованого моделювання (OOM), яке в даний час використовується для побудови та програмного розвитку семантичного вебу.


Тема: Бібліотека та наукова електронна комунікація

20.
 Martinez-Avila D. Challenges and opportunities for knowledge organization at the intersection with information technologies // Revista Española de Documentación Científica. – 2014. – Vol. 37 Issue: 3. – p.1-13.

Knowledge organization -- semantic web -- information technologies -- artificial intelligence -- linked data

Переклад назви: Виклики та можливості для організації знань на перетині з інформаційними технологіями.

  Текст у фотматі PDF 

Представлено історичний екскурс від виникнення Інтернету до семантичного вебу і пов'язаних даних. Охарактеризовано можливості для експертів організації знань у бібліотеках з використанням досягнень інформаційних технологій та засобів семантичного вебу: онтологій, метаданих, пов'язаних відкритих даних.


Тема: Бібліотека та наукова електронна комунікація

...
 
Відділ технологій дистанційного обслуговування
Відділ програмно-технологічного забезпечення комп’ютерних мереж

Всі права захищені © Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського