Повний текст доступний у читальному залі "Фонду Президентів України"

І от ся книжечка маленька з описом життя Сковороди і з витягами з його творів нехай послужить тій справі, до котрої кликав Сковорода. Давайте хоч на кришечку, хоч на той час, поки будемо читати сю книжку, згадаємо, що не тільки є клопіт і злоба повсякденного істнування, а є й щось вище, щось таке, що робить нас кращими, викликає тиху внутрішню радість у найозлобленійшому серці, благостною искрою освітлює пригаслі очі, а на уста замісць смердючої поганої лайки викликає слово добро й співчуття до брата мого. Нехай хоч на сі піп-години поки будемо перегортати сі листки — дух Григорія Савича пролетить над нами, щоб стрепенулося серце і роскрилося хоч трошки назустріч прекрасному. Забудьмо ж, забудьмо на хвилину злобу й неситість, забудьмо торг і продажу і все що низводить нас геть з безодні тьми душевної! Одну маленьку частину дня віддаймо тому, що Сковорода називав Богом, і чгіму кождий з нас знає ще інше імья. І може тоді лекше станє дихатися на світі й краще ушанується памьять нашого фільософа.

Кл.слова:
український філософ