Повний текст доступний у читальному залі "Фонду Президентів України"

Plutarch tells the story of a man who plucked a nightingale and finding but little to eat exclaimed: "You are just a voice and nothing more." Plucking the feathers of meaning that cover the voice, dismantling the body from which the voice seems to emanate, resisting the Sirens' song of fascination with the voice, concentrating on "the voice and nothing more": this is the difficult task that philosopher Mladen Dolar relentlessly pursues in this seminal work. The voice did not figure as a major philosophical topic until the 1960s, when Derrida and Lacan separately proposed it as a central theoretical concern. In A Voice and Nothing More Dolar goes beyond Derrida's idea of "phonocentrism" and revives and develops Lacan's claim that the voice is one of the paramount embodiments of the psychoanalytic object (objet a). Dolar proposes that, apart from the two commonly understood uses of the voice as a vehicle of meaning and as a source of aesthetic admiration, there is a third level of understanding: the voice as an object that can be seen as the lever of thought. He investigates the object voice on a number of different levels the linguistics of the voice, the metaphysics of the voice, the ethics of the voice (with the voice of conscience), the paradoxical relation between the voice and the body, the politics of the voice and he scrutinizes the uses of the voice in Freud and Kafka. With this foundational work, Dolar gives us a philosophically grounded theory of the voice as a Lacanian object-cause.

Кл.слова:
психологія -- психоаналітичний об'єкт

  Повний текст доступний у читальному залі "Фонду Президентів України"

Підручник підготовлений з метою забезпечення первинної філософської просвіти у царині політики. Він знайомить читача з історичним розвитком філософських вчень про політику, вводить його у змістовний контекст таких опорних понять, як «буття політичного», «політична влада», «політична система», «суб'єкт політичної діяльності», «політична духовність», «політична гносеологія» тощо. Одночасно, він аналізує реальні політичні процеси, що здійснюються в Україні і світі. При цьому, автори аж ніяк не намагаються нав'язати читачеві свої політичні оцінки і переконання. Навпаки, вони формують методику і методологію дискурсу, завдяки якому кожен має можливість «наблизитись до себе», сформувати власне судження, оцінку, переконання. Матеріал, що подається підручником, і є цим своєрідним теоретичним і філософським підґрунтям.

Кл.слова:
політична влада -- політична система -- політична духовність

  Повний текст доступний у читальному залі "Фонду Президентів України"

Запропонована книга є докторською дисертацією Реймона Арона (1905-1983 рр.), захист якої став подією в інтелектуальному житті Франції 1930-х рр. Відмовившись від спекулятивного та позитивістського підходів у галузі наук про людину та суспільство, автор розглядає умови можливості історії як науки, конкретні інструменти та евристичний потенціал історичного дослідження на основі аналізу історичної ситуації людини. Методологічні настанови, вироблені в цій книзі, стали основою подальшої творчості Р. Арона в галузі соціології, політичного аналізу, теорії міжнародних відносин.

Кл.слова:
становлення людини -- казуальне дослідження -- історичний детермінізм

  Повний текст доступний у читальному залі "Фонду Президентів України"

Для соціальної психології недостатньою є просто констатація певної кількості людей або навіть виділення в її межах яких-небудь стосунків. Соціальна психологія досліджує насамперед закономірності поведінки та діяльності людей, зумовлені їх належністю до реальних соціальних груп. Наголошується на аналізі змістової характеристики груп, виявленні специфіки впливу на особистість конкретної соціальної групи. Значущість групи для особистості полягає передусім у тому, що група є певною системою діяльності, її суб'єктом, включеним у систему суспільних відносин. Єдність змісту й форм діяльності породжує спільність психологічних рис групи, передовсім «групової свідомості». Такими рисами можна вважати групові інтереси, потреби, норми, цінності, цілі. Кожний член групи усвідомлює свою належність до групи завдяки привласненню цих характеристик, усвідомленню психологічної спільності з іншими членами цієї соціальної групи. Тому універсальним принципом входження до певної спільноти є формування усвідомлення почуття «ми», що засвідчує належність до певної групи (хоча іноді цей феномен може бути й неусвідомлений). Саме тут виявляється специфіка соціально-психологічного аналізу групи, що визначає риси, які роблять групу психологічною спільнотою і дають змогу кожному членові ідентифікувати себе з групою. Соціальна діяльність, її конкретні види та форми є основним інтегруючим фактором і головною ознакою соціальної групи. Участь членів групи в спільній діяльності зумовлює формування психологічної спільності між ними. Саме в цьому разі група стає об'єктом соціально-психологічного аналізу.

Кл.слова:
соціальна психологія -- спілкування