Повний текст доступний у читальному залі "Фонду Президентів України"

У монографії досліджено особливості техніки філософського аналізу, способи постановки проблеми, формування основних понять, принципи методології та теоретичні висновки «школи Джозефа Нідема». Показано специфіку раціоналістичного гуманізму, пов’язаного з підходом «школи Джозефа Нідема» до дослідження соціальних процесів, який виник у результаті синтезу методів біології та гуманітарних наукових пошуків. Вивчено гіпотези й теоретичні положення історичної динаміки та соціокультурних чинників розвитку китайської науки в соціальній епістемології «школи Джозефа Нідема» як боротьби проти європоцентристського підходу. Встановлено ключові положення соціології знання в історико-культурній реконструкції «школи Джозефа Нідема» щодо визначення теоретичних положень традиційної китайської науки. Проаналізовано теоретичні основи та результати реконструкції природознавства і його соціальних основ у роботах «школи Джозефа Нідема». Показано подолання методології наукового пізнання Дж. Нідема в нових моделях реконструкції китайської науки й цивілізації (Д. Бодде, Н. Сівін, Дж. Ллойд, Б. Ельман, Т. Хафф, Дж. Хобсон і Цянь Веньюань). Дослідження китайської науки й цивілізації, здійснені «школою Джозефа Нідема» та її опонентами, представлені не тільки як факт історії філософії, а й як теоретичне знання, єдина система, потужний напрям інтелектуального життя другої половини XX ст. Для китаєзнавців, філософів, істориків науки, студентів та широкого кола читачів.


Видання зберігається у :
Основний фонд

  Повний текст доступний у читальному залі "Фонду Президентів України"

У монографії викладене оригінальне та узагальнювальне змістовне бачення філософії науки через призму детального аналізу полісистемної будови наукових теорій. Теорії розглядаються, по-перше, як складні спеціалізовані форми розвиненого наукового мислення про досліджувані природознавством реалії, по-друге, як постійно удосконалювані інструменти продукування нового знання у взаємодії з експериментальними дослідженнями, по-третє, як носії упорядкованого та перевіреного знання. Акцент робиться на їхні називні та онтичні підсистеми. У монографії розвинуто осібні та спільні дослідження авторів (фізика-теоретика та філософа), досвід викладання філософії фізики в НаУКМА, філософії науки у Вищій школі філософії при Інституті філософії ім. Г. С. Сковороди НАН України та теоретичної фізики в Національному технічному університеті «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського». Дослідження спирається на велику джерельну базу, представлену працями сучасних західних дослідників у галузі природознавства та філософії науки. Для студентів, викладачів та науковців, які цікавляться проблемами сучасної філософії науки і володіють певним обсягом наукових знань, а також стане у нагоді школярам старших класів, які мріють бути науковцями.


Видання зберігається у :
Основний фонд