Простийпошук |
Розширенийпошук |
Покажчики
|
Професійний пошук |
Рубрикатор НБУВ |
Розподілений пошук |
Бази даних
Наукова періодика України - результати пошуку
Книжкові видання та компакт-дискиЖурнали та продовжувані виданняАвтореферати дисертаційРеферативна база данихНаукова періодика УкраїниТематичний навігаторАвторитетний файл імен осіб
 |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
| Знайдено в інших БД: | Книжкові видання та компакт-диски (12) | Реферативна база даних (10) |
Список видань за алфавітом назв: Авторський покажчик Покажчик назв публікацій  |
Пошуковий запит: (<.>A=Марков І$<.>) | |||
|
Загальна кількість знайдених документів : 16 Представлено документи з 1 до 16 |
|||
| 1. | 
Марков І. Українці серед сучасних трудових іммігрантів у Росії [Електронний ресурс] / І. Марков // Народознавчі зошити. - 2012. - № 3. - С. 375-385. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/NaZo_2012_3_3 | ||
| 2. | 
Марков І. Далеко не всі аграрії знають про діагностичні ознаки хвороб сої та біологічні особливості їх збудників [Електронний ресурс] / І. Марков // Зерно і хліб. - 2013. - № 4. - С. 83-85. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zikh_2013_4_34 | ||
| 3. |
Марков І. Агрономам варто поновити в пам'яті діагностичні ознаки хвороби сої та біолого-екологічні особливості розвитку їх збудників [Електронний ресурс] / І. Марков // Зерно і хліб. - 2014. - № 1. - С. 74-76. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zikh_2014_1_32 | ||
| 4. | 
Марков І. Сучасні міграції у соціодинаміці глобалізованого суспільства: теоретичні аспекти проблеми [Електронний ресурс] / І. Марков // Українознавчий альманах. - 2012. - Вип. 7. - С. 19-22. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Ukralm_2012_7_7 | ||
| 5. | 
Кирик М. М. До 100-річчя від дня народження академіка Володимира Федоровича Пересипкіна [Електронний ресурс] / М. М. Кирик, О. Ф. Антоненко, І. Л. Марков, М. Й. Піковський // Карантин і захист рослин. - 2014. - № 8. - С. 15-17. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Kizr_2014_8_7 | ||
| 6. |
Марков І. Особливості соціальних ідентичностей сучасних українських мігрантів у країнах ЄС [Електронний ресурс] / І. Марков // Народознавчі зошити. - 2012. - № 2. - С. 256-260. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/NaZo_2012_2_10 | ||
| 7. |
Маєрчик М. У пошуках соціальної антропології в Україні [Електронний ресурс] / М. Маєрчик, І. Марков, С. Одинець // Народознавчі зошити. - 2015. - № 6. - С. 1257-1261. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/NaZo_2015_6_4 | ||
| 8. |
Марков І. Глобалізація і міграції: теоретичні та методологічні аспекти дослідження соціодинаміки [Електронний ресурс] / І. Марков // Народознавчі зошити. - 2015. - № 6. - С. 1320-1230. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/NaZo_2015_6_8 | ||
| 9. |
Марков І. Міграція та етнічність: деякі аспекти конструювання горизонтального простору співбуття [Електронний ресурс] / І. Марков // Народознавчі зошити. - 2015. - № 6. - С. 1339-1345. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/NaZo_2015_6_10 | ||
| 10. |
Іванкова-Стецюк О. Між двома світами: актуальні життєві стратегії постаждалих від військового конфлікту в Україні [Електронний ресурс] / О. Іванкова-Стецюк, І. Марков // Народознавчі зошити. - 2018. - № 1. - С. 103-111. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/NaZo_2018_1_16 | ||
| 11. | 
Григор’єв А. М. Вплив форми частинок на теплофізичні властивості модельних рідинних систем. Розчини твердих сфероциліндрів [Електронний ресурс] / А. М. Григор’єв, Ю. Г. Кузовков, І. В. Марков, Л. А. Булавін // Український фізичний журнал. - 2021. - Т. 66, № 10. - С. 871-876. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/UPhJ_2021_66_10_7 | ||
| 12. | 
Марков І. С. Затяжний субфебрилітет, фебрильні лихоманки та фебрильні атаки неясного генезу: новий підхід до діагностики та лікування. Частина 1. Клініка [Електронний ресурс] / І. С. Марков, А. І. Марков // Актуальна інфектологія. - 2021. - Т. 9, № 4. - С. 6-14. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/akinf_2021_9_4_3 Мета дослідження - встановлення істинної етіологічної причини виникнення таких патологічних станів, як затяжний субфебрилітет, лихоманка неясного генезу (ЛНГ), та випадків стрімкого короткочасного фебрильного підвищення температури невстановленого походження. Дизайн дослідження був клініко-діагностичним та включав пошук способів діагностики та лікування таких патологічних станів, як затяжний субфебрилітет, ЛНГ та випадки стрімкого короткочасного фебрильного підвищення температури невстановленого походження. Дослідження мали проспективно-ретроспективний характер та були лонгітудинальними з тривалим періодичним спостереженням за певною частиною одних і тих самих пацієнтів упродовж 1-10 років після встановлення їм діагнозу "синдром хронічної бактеріальної інтоксикації" (СХБІ) та проведення відповідного лікування. За ефективністю отриманих результатів дослідження мали прямий характер, тому що беззаперечно призводили до одужання пацієнта із поліпшенням його стану та життя. Умови: дослідження були двоцентровими та проведені в амбулаторних умовах на базі 2 спеціалізованих в галузі хронічних інфекційних захворювань клінік з повним обсягом лабораторних досліджень. Учасниками дослідження були усі пацієнти (діти від грудного віку та дорослі до 80 років), які упродовж 2009 - 2020 рр. зверталися на консультацію до клінік зі скаргами на порушення температурного режиму (субфебрильне або фебрильне підвищення температури). Висновки: встановлено, що етіологічною причиною виникнення затяжного субфебрилітету, фебрильних лихоманок неясного генезу та фебриальних атак є таке клінічно та нозологічно окреме захворювання, як синдром ХБІ, який розвивається на тлі вогнища хронічної бактеріальної, зазвичай локально безсимптомної інфекції у нирках, що отримало назву "нефродисбактеріоз" та пов'язане зазвичай з тяжким бактеріальним ендоксикозом, що було підтверджено відповідним токсикологічним дослідженням крові. Ефективним методом лікування (до 99,2 %) хворих із підвищеною температурою бактеріально-токсичного походження виявилося застосування бактеріальних автовакцин.Мета дослідження - встановлення істинної етіологічної причини виникнення таких патологічних станів, як затяжний субфебрилітет, лихоманка неясного генезу (ЛНГ), та випадків стрімкого короткочасного фебрильного підвищення температури невстановленого походження. Дизайн дослідження був клініко-діагностичним та включав пошук способів діагностики та лікування таких патологічних станів, як затяжний субфебрилітет, ЛНГ та випадки стрімкого короткочасного фебрильного підвищення температури невстановленого походження. Дослідження мали проспективно-ретроспективний характер та були лонгітудинальними з тривалим періодичним спостереженням за певною частиною одних і тих самих пацієнтів упродовж 1 - 10 років після встановлення їм діагнозу "синдром хронічної бактеріальної інтоксикації" (СХБІ) та проведення відповідного лікування. За ефективністю отриманих результатів дослідження мали прямий характер, тому що беззаперечно призводили до одужання пацієнта із поліпшенням його стану та життя. Умови: дослідження були двоцентровими та проведені в амбулаторних умовах на базі 2 спеціалізованих в галузі хронічних інфекційних захворювань клінік з повним обсягом лабораторних досліджень. Учасниками дослідження були усі пацієнти (діти від грудного віку та дорослі до 80 років), які упродовж 2009-2020 рр. зверталися на консультацію до клінік зі скаргами на порушення температурного режиму (субфебрильне або фебрильне підвищення температури). Упродовж 2009 - 2020 рр. під наглядом авторів знаходилися 3999 пацієнтів (дорослих - 2047/3999, або 51,2 %, дітей - 1952/3999, або 48,8 %) із лихоманками невстановленого походження, а саме (77,1 %) дорослих та 1206/1952 (61,8 %) дітей із затяжним субфебрилітетом, (3,4 %) і 25/1952 (1,3 %) відповідно - із фебриальною лихоманкою та 399/2047 і 19,5 і 36,9 % - із фебриальними атаками. Тобто загалом було виділено 5979 штамів різних бактерій, що розглядали як діагностичне підтвердження наявності у всіх 3999 пацієнтів із затяжним субфебрилітетом, ЛНГ або із фебрильними атаками вогнища ХБІ у нирках. Головними чинниками виникнення порушень температурного режиму на тлі СХБІ виявилися ентерококи (2471/3999 штам від 61,8 % хворих), кишкова паличка (Escherichia coli) - 1495/3999 штамів (від 37,4 % хворих), а також стафілококи (Staphylococcus aureus та Staphylococcus haemolyticus - від 572/3999, або 14,3 % хворих) та стрептококи (Streptococcus pyogenes - від 124/3999, або 3,1 % хворих): сумарно 696/3999 штамів (від 17,4 % хворих). У всіх 818 (100 %) хворих, які були обстежені за системою "Токсикон", усі без винятку показники цитолітичної активності токсичних протеомів, що були перевірені, суттєво перевищували норму (p << 0,001). У переважної більшості хворих (у 664/818, або 81,17 %) була виявлена токсемія тяжкого ступеня, у 140/818 (17,11 %) - середньої тяжкості і тільки у 14 (1,71 %) - легкого ступеня. Усі 3999 хворих із затяжним субфебрилітетом, ЛНГ та ФА були проліковані бактеріальними автовакцинами, виготовленими з ізольованих при бактеріологічному обстеженні штамів. Один цикл складався із 2 - 3 курсів імунізації бактеріальними вакцинами. Один курс включав 10 або 12 підшкірних ін'єкцій у наростаючому дозуванні упродовж 19 - 21 дня. Між курсами витримували інтервал від 3 до 4 тижнів. Цикл лікування загалом тривав від 70 до 110 днів залежно від кількості курсів. Інтервали між циклами лікування зазвичай витримували упродовж 3 місяців. Ефективність такого лікування становила 71,2 % після першого циклу, 92,8 % - після другого та 99,2 % - після третього з повним відновленням втрачених під час хвороби працездатності та емоційного рівня особистого життя. Висновки: встановлено, що етіологічною причиною виникнення затяжного субфебрилітету, фебрильних лихоманок неясного генезу та фебрильних атак є таке клінічно та нозологічно окреме захворювання, як синдром ХБІ, який розвивається на тлі вогнища хронічної бактеріальної, зазвичай локально безсимптомної інфекції у нирках, що отримало назву "нефродисбактеріоз" та пов'язане зазвичай з тяжким бактеріальним ендоксикозом, що було підтверджено відповідним токсикологічним дослідженням крові. Ефективним методом лікування (до 92,2 %) хворих із підвищеною температурою бактеріально-токсичного походження виявилося застосування бактеріальних автовакцин. | ||
| 13. |
Марков І. С. Клінічний образ дитини, що часто хворіє (новий погляд на походження, діагностику та лікування). Повідомлення 1. Походження та клініка [Електронний ресурс] / І. С. Марков, А. І. Марков // Актуальна інфектологія. - 2021. - Т. 9, № 4. - С. 23-38. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/akinf_2021_9_4_5 Мета роботи - визначення клінічного образу дітей, що часто хворіють (ДЧХ), з урахуванням існуючих відомих даних медичної літератури та спостережень авторів, накопичених за останні 25 років клінічної практики. Дизайн дослідження був клініко-діагностичним і включав пошук способів діагностики та лікування таких патологічних станів, які становили сучасний клінічний образ дітей, що часто хворіють. Дослідження мали проспективно-ретроспективний характер, були лонгітудинальними, з тривалим періодичним спостереженням за певною частиною одних і тих же пацієнтів упродовж 1 - 10 років після встановлення у них діагнозу "дитина, що часто хворіє" та проведення відповідного лікування. Щодо ефективності отриманих результатів, то дослідження мали прямий характер, тому що беззаперечно сприяли одужанню дитини з поліпшенням/нормалізацією її загального стану та якості життя. Дослідження були багатоцентровими, проведені в амбулаторних умовах на базі двох спеціалізованих у галузі хронічних інфекційних захворювань клінік із повним обсягом лабораторних досліджень та кафедри дитячих інфекційних хвороб медичного університету. Учасниками дослідження були діти від грудного віку до 14 років, батьки яких упродовж 2009 - 2020 рр. зверталися за консультацією зі скаргами на часті захворювання своїх дітей. Висновки: клінічний образ дитини, що часто хворіє, наразі є збірним і складається з симптомів рекурентних респіраторних захворювань або повторних гострих респіраторних вірусних інфекцій, рецидивуючих гнійно-запальних захворювань носа, глотки, рота, вух, очей та бронхолегеневої системи, а також клінічних проявів синдрому хронічної бактеріальної інтоксикації, що розвинувся на тлі нефродисбактеріозу. Етіологічний і патогенетичний діагноз підтверджують результати бактеріологічного та токсикологічного обстеження. Стандартне лікування ДЧХ із використанням антибіотиків не є ефективним. Позитивний клінічний ефект вдається досягти у 97,9 % дітей з повним одужанням після використання бактеріальних автовакцин, виготовлених з ізольованих при бактеріологічному обстеженні штамів.Мета роботи - визначення клінічного образу дітей, що часто хворіють (ДЧХ), з урахуванням існуючих відомих даних медичної літератури та спостережень авторів, накопичених за останні 25 років клінічної практики. Дизайн дослідження був клініко-діагностичним і включав пошук способів діагностики та лікування таких патологічних станів, які становили сучасний клінічний образ дітей, що часто хворіють. Дослідження мали проспективно-ретроспективний характер, були лонгітудинальними, з тривалим періодичним спостереженням за певною частиною одних і тих же пацієнтів упродовж 1-10 років після встановлення у них діагнозу "дитина, що часто хворіє" та проведення відповідного лікування. Щодо ефективності отриманих результатів, то дослідження мали прямий характер, тому що беззаперечно сприяли одужанню дитини з поліпшенням/нормалізацією її загального стану та якості життя. Дослідження були багатоцентровими, проведені в амбулаторних умовах на базі двох спеціалізованих у галузі хронічних інфекційних захворювань клінік із повним обсягом лабораторних досліджень та кафедри дитячих інфекційних хвороб медичного університету. Учасниками дослідження були діти від грудного віку до 14 років, батьки яких упродовж 2009 - 2020 рр. зверталися за консультацією зі скаргами на часті захворювання своїх дітей. Висновки: клінічний образ ДЧХ, наразі є збірним і складається з симптомів рекурентних респіраторних захворювань або повторних гострих респіраторних вірусних інфекцій, рецидивуючих гнійно-запальних захворювань носа, глотки, рота, вух, очей та бронхолегеневої системи, а також клінічних проявів синдрому хронічної бактеріальної інтоксикації, що розвинувся на тлі нефродисбактеріозу. Етіологічний і патогенетичний діагноз підтверджують результати бактеріологічного та токсикологічного обстеження. Стандартне лікування ДЧХ з використанням антибіотиків не є ефективним. Позитивний клінічний ефект вдається досягнути у 97,9 % дітей з повним одужанням після використання бактеріальних автовакцин, виготовлених з ізольованих при бактеріологічному обстеженні штамів. | ||
| 14. |
Марков І. С. Клінічний образ дитини, що часто хворіє (новий погляд на походження, діагностику та лікування) Повідомлення 2. Діагноз та лікування [Електронний ресурс] / І. С. Марков, А. І. Марков // Актуальна інфектологія. - 2021. - Т. 9, № 5-6. - С. 6-20. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/akinf_2021_9_5-6_3 Мета роботи - визначення клінічного образу дітей, що часто хворіють (ДЧХ), з урахуванням існуючих відомих даних медичної літератури та спостережень авторів, накопичених за останні 25 років клінічної практики. Дизайн дослідження був клініко-діагностичним і включав пошук способів діагностики та лікування таких патологічних станів, які становили сучасний клінічний образ дітей, що часто хворіють. Дослідження мали проспективно-ретроспективний характер, були лонгітудинальними, з тривалим періодичним спостереженням за певною частиною одних і тих же пацієнтів упродовж 1 - 10 років після встановлення у них діагнозу "дитина, що часто хворіє" та проведення відповідного лікування. Щодо ефективності отриманих результатів, то дослідження мали прямий характер, тому що беззаперечно сприяли одужанню дитини з поліпшенням/нормалізацією її загального стану та якості життя. Дослідження були багатоцентровими, проведені в амбулаторних умовах на базі двох спеціалізованих у галузі хронічних інфекційних захворювань клінік із повним обсягом лабораторних досліджень та кафедри дитячих інфекційних хвороб медичного університету. Учасниками дослідження були діти від грудного віку до 14 років, батьки яких упродовж 2009 - 2020 рр. зверталися за консультацією зі скаргами на часті захворювання своїх дітей. Висновки: клінічний образ дитини, що часто хворіє, наразі є збірним і складається з симптомів рекурентних респіраторних захворювань або повторних гострих респіраторних вірусних інфекцій, рецидивуючих гнійно-запальних захворювань носа, глотки, рота, вух, очей та бронхолегеневої системи, а також клінічних проявів синдрому хронічної бактеріальної інтоксикації, що розвинувся на тлі нефродисбактеріозу. Етіологічний і патогенетичний діагноз підтверджують результати бактеріологічного та токсикологічного обстеження. Стандартне лікування ДЧХ із використанням антибіотиків не є ефективним. Позитивний клінічний ефект вдається досягти у 97,9 % дітей з повним одужанням після використання бактеріальних автовакцин, виготовлених з ізольованих при бактеріологічному обстеженні штамів.Мета роботи - визначення клінічного образу дітей, що часто хворіють (ДЧХ), з урахуванням існуючих відомих даних медичної літератури та спостережень авторів, накопичених за останні 25 років клінічної практики. Дизайн дослідження був клініко-діагностичним і включав пошук способів діагностики та лікування таких патологічних станів, які становили сучасний клінічний образ дітей, що часто хворіють. Дослідження мали проспективно-ретроспективний характер, були лонгітудинальними, з тривалим періодичним спостереженням за певною частиною одних і тих же пацієнтів упродовж 1-10 років після встановлення у них діагнозу "дитина, що часто хворіє" та проведення відповідного лікування. Щодо ефективності отриманих результатів, то дослідження мали прямий характер, тому що беззаперечно сприяли одужанню дитини з поліпшенням/нормалізацією її загального стану та якості життя. Дослідження були багатоцентровими, проведені в амбулаторних умовах на базі двох спеціалізованих у галузі хронічних інфекційних захворювань клінік із повним обсягом лабораторних досліджень та кафедри дитячих інфекційних хвороб медичного університету. Учасниками дослідження були діти від грудного віку до 14 років, батьки яких упродовж 2009 - 2020 рр. зверталися за консультацією зі скаргами на часті захворювання своїх дітей. Висновки: клінічний образ ДЧХ, наразі є збірним і складається з симптомів рекурентних респіраторних захворювань або повторних гострих респіраторних вірусних інфекцій, рецидивуючих гнійно-запальних захворювань носа, глотки, рота, вух, очей та бронхолегеневої системи, а також клінічних проявів синдрому хронічної бактеріальної інтоксикації, що розвинувся на тлі нефродисбактеріозу. Етіологічний і патогенетичний діагноз підтверджують результати бактеріологічного та токсикологічного обстеження. Стандартне лікування ДЧХ з використанням антибіотиків не є ефективним. Позитивний клінічний ефект вдається досягнути у 97,9 % дітей з повним одужанням після використання бактеріальних автовакцин, виготовлених з ізольованих при бактеріологічному обстеженні штамів. | ||
| 15. |
Марков І. С. Затяжний субфебрилітет, фебрильні лихоманки та фебрильні атаки неясного генезу: новий підхід до діагностики та лікування. Частина 2. Діагностика та лікування [Електронний ресурс] / І. С. Марков, А. І. Марков // Актуальна інфектологія. - 2021. - Т. 9, № 5-6. - С. 42-52. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/akinf_2021_9_5-6_7 Мета дослідження - встановлення істинної етіологічної причини виникнення таких патологічних станів, як затяжний субфебрилітет, лихоманка неясного генезу (ЛНГ), та випадків стрімкого короткочасного фебрильного підвищення температури невстановленого походження. Дизайн дослідження був клініко-діагностичним та включав пошук способів діагностики та лікування таких патологічних станів, як затяжний субфебрилітет, ЛНГ та випадки стрімкого короткочасного фебрильного підвищення температури невстановленого походження. Дослідження мали проспективно-ретроспективний характер та були лонгітудинальними з тривалим періодичним спостереженням за певною частиною одних і тих самих пацієнтів упродовж 1-10 років після встановлення їм діагнозу "синдром хронічної бактеріальної інтоксикації" (СХБІ) та проведення відповідного лікування. За ефективністю отриманих результатів дослідження мали прямий характер, тому що беззаперечно призводили до одужання пацієнта із поліпшенням його стану та життя. Умови: дослідження були двоцентровими та проведені в амбулаторних умовах на базі 2 спеціалізованих в галузі хронічних інфекційних захворювань клінік з повним обсягом лабораторних досліджень. Учасниками дослідження були усі пацієнти (діти від грудного віку та дорослі до 80 років), які упродовж 2009 - 2020 рр. зверталися на консультацію до клінік зі скаргами на порушення температурного режиму (субфебрильне або фебрильне підвищення температури). Висновки: встановлено, що етіологічною причиною виникнення затяжного субфебрилітету, фебрильних лихоманок неясного генезу та фебриальних атак є таке клінічно та нозологічно окреме захворювання, як синдром ХБІ, який розвивається на тлі вогнища хронічної бактеріальної, зазвичай локально безсимптомної інфекції у нирках, що отримало назву "нефродисбактеріоз" та пов'язане зазвичай з тяжким бактеріальним ендоксикозом, що було підтверджено відповідним токсикологічним дослідженням крові. Ефективним методом лікування (до 99,2 %) хворих із підвищеною температурою бактеріально-токсичного походження виявилося застосування бактеріальних автовакцин.Мета дослідження - встановлення істинної етіологічної причини виникнення таких патологічних станів, як затяжний субфебрилітет, лихоманка неясного генезу (ЛНГ), та випадків стрімкого короткочасного фебрильного підвищення температури невстановленого походження. Дизайн дослідження був клініко-діагностичним та включав пошук способів діагностики та лікування таких патологічних станів, як затяжний субфебрилітет, ЛНГ та випадки стрімкого короткочасного фебрильного підвищення температури невстановленого походження. Дослідження мали проспективно-ретроспективний характер та були лонгітудинальними з тривалим періодичним спостереженням за певною частиною одних і тих самих пацієнтів упродовж 1 - 10 років після встановлення їм діагнозу "синдром хронічної бактеріальної інтоксикації" (СХБІ) та проведення відповідного лікування. За ефективністю отриманих результатів дослідження мали прямий характер, тому що беззаперечно призводили до одужання пацієнта із поліпшенням його стану та життя. Умови: дослідження були двоцентровими та проведені в амбулаторних умовах на базі 2 спеціалізованих в галузі хронічних інфекційних захворювань клінік з повним обсягом лабораторних досліджень. Учасниками дослідження були усі пацієнти (діти від грудного віку та дорослі до 80 років), які упродовж 2009-2020 рр. зверталися на консультацію до клінік зі скаргами на порушення температурного режиму (субфебрильне або фебрильне підвищення температури). Упродовж 2009 - 2020 рр. під наглядом авторів знаходилися 3999 пацієнтів (дорослих - 2047/3999, або 51,2 %, дітей - 1952/3999, або 48,8 %) із лихоманками невстановленого походження, а саме (77,1 %) дорослих та 1206/1952 (61,8 %) дітей із затяжним субфебрилітетом, (3,4 %) і 25/1952 (1,3 %) відповідно - із фебриальною лихоманкою та 399/2047 і 19,5 і 36,9 % - із фебриальними атаками. Тобто загалом було виділено 5979 штамів різних бактерій, що розглядали як діагностичне підтвердження наявності у всіх 3999 пацієнтів із затяжним субфебрилітетом, ЛНГ або із фебрильними атаками вогнища ХБІ у нирках. Головними чинниками виникнення порушень температурного режиму на тлі СХБІ виявилися ентерококи (2471/3999 штам від 61,8 % хворих), кишкова паличка (Escherichia coli) - 1495/3999 штамів (від 37,4 % хворих), а також стафілококи (Staphylococcus aureus та Staphylococcus haemolyticus - від 572/3999, або 14,3 % хворих) та стрептококи (Streptococcus pyogenes - від 124/3999, або 3,1 % хворих): сумарно 696/3999 штамів (від 17,4 % хворих). У всіх 818 (100 %) хворих, які були обстежені за системою "Токсикон", усі без винятку показники цитолітичної активності токсичних протеомів, що були перевірені, суттєво перевищували норму (p << 0,001). У переважної більшості хворих (у 664/818, або 81,17 %) була виявлена токсемія тяжкого ступеня, у 140/818 (17,11 %) - середньої тяжкості і тільки у 14 (1,71 %) - легкого ступеня. Усі 3999 хворих із затяжним субфебрилітетом, ЛНГ та ФА були проліковані бактеріальними автовакцинами, виготовленими з ізольованих при бактеріологічному обстеженні штамів. Один цикл складався із 2 - 3 курсів імунізації бактеріальними вакцинами. Один курс включав 10 або 12 підшкірних ін'єкцій у наростаючому дозуванні упродовж 19 - 21 дня. Між курсами витримували інтервал від 3 до 4 тижнів. Цикл лікування загалом тривав від 70 до 110 днів залежно від кількості курсів. Інтервали між циклами лікування зазвичай витримували упродовж 3 місяців. Ефективність такого лікування становила 71,2 % після першого циклу, 92,8 % - після другого та 99,2 % - після третього з повним відновленням втрачених під час хвороби працездатності та емоційного рівня особистого життя. Висновки: встановлено, що етіологічною причиною виникнення затяжного субфебрилітету, фебрильних лихоманок неясного генезу та фебрильних атак є таке клінічно та нозологічно окреме захворювання, як синдром ХБІ, який розвивається на тлі вогнища хронічної бактеріальної, зазвичай локально безсимптомної інфекції у нирках, що отримало назву "нефродисбактеріоз" та пов'язане зазвичай з тяжким бактеріальним ендоксикозом, що було підтверджено відповідним токсикологічним дослідженням крові. Ефективним методом лікування (до 92,2 %) хворих із підвищеною температурою бактеріально-токсичного походження виявилося застосування бактеріальних автовакцин. | ||
| 16. | 
Погребняк А. В. Спортивне харчування молодих спортсменів в аналогічних засобах розміщення готельного господарства України [Електронний ресурс] / А. В. Погребняк, В. А. Язіна, О. В. Сабіров, І. Ю. Марков // Системи та технології. - 2023. - № 1. - С. 147-153. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/vamsutn_2023_1_20 | ||
Попередній перегляд: 
Реферативна БД
 |
| Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів |
 Пам`ятка користувача |