Досліджено функційні особливості онімів, що номінують власні назви у художньому дискурсі видатного українського письменника І. Багряного. Встановлено конотативне та експресивне наповнення антропонімів у повісті "Морітурі" І. Багряного, способи їх участі у створенні художнього цілого. Мета роботи - визначення специфіки антропонімікону драматичної повісті "Морітурі" І. Багряного. Об'єктом дослідження є художнє мовлення Івана Багряного, онімія його творів. Предмет аналізу складають антропоніми, представлені у повісті "Морітурі" І. Багряного. Методи дослідження зумовлені специфікою онімного матеріалу, який передусім потребує системного підходу й традиційного описового методу. Обравши генеральним робочим прийомом вивчення художньої ономастики у тексті, а не вилучення її з тексту (що нині в роботах з літературної ономастики переважає), ми намагалися послідовно описувати оніми у складі повісті. Це надає змогу встановити та конкретно сформулювати емоційно-експресивний зміст онімів. Ономастичні пошуки І. Багряного виявились у доборі яскраво індивідуалізованих онімів, значення яких найповніше розкривається у контексті твору. Висновки: скрупульозно добираючи іменування персонажам, автор звертає увагу на їх семантичну насиченість, яка викликає образні асоціації і розкривається у певному контексті. Ономатворчість письменника є свідченням великої уваги до власних назв та їх експресивних можливостей.

  Повний текст PDF - 1.064 Mb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"