Домінуючою організацією транспортного ринку можна назвати організацію, що з урахуванням масштабів виробництва матеріальної продукції або надання послуг може суттєво впливати на споживчу ініціативу користувачів транспортних послуг та діяльність конкурентів. Досліджено управлінську модель організації транспортного ринку, що має високі конкурентні компетенції. У відносинах домінуючої організації до промислового підприємства переважає націленість на витяг монопольної ренти й має місце обмеженість мотивації в максимізації корисності угоди для контрагента (промислового підприємства). Надлишок влади надає змогу домінуючій організації "примусити" підприємство платити надлишкові витрати на користь одержання даною організацією додаткових доходів. Негативними наслідками монопольної влади пануючої організації є також перекручування цінових пропорцій, створення штучних обмежень входу на ринки, заміщення реальних інвестицій інвестуванням у збереження надзвичайного стану на ринку. Механізм управління й координації, що діє в цей час в області транспорту й транспортній промисловості, поки ще поступається за своєю ефективністю навіть тому механізму управління, що діяв під час соціалізму, незважаючи на те, що вже є суттєвий досвід функціонування в ринковій економіці. Основні напрямки трансформації підприємств в ринковій економіці, полягають у: відтворенні цілісності в управлінні підприємствами транспорту й транспортної промисловості, обмеження приватної економічної влади окремих організацій і породжуваних ними рентних доходів, ліквідація штучних обмежень входу на ринки; реструктуризація власності на промислові підприємства з метою додання їй більшої відкритості та прозорості.

  Повний текст PDF - 240.896 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"