Розглянуто роль вільшанки (Erithacus rubecula Linnaeus, 1758) як члена автотрофних консорцій. Встановлено, що з вільшанкою трофічними і топічними зв'язками пов'язано 9 вищих таксонів тварин (Mammalia, Aves, Gastropoda, Insecta, Arachnida, Acarina, Malacostraca, Diplopoda, Clitellata). У той же час вільшанка є консортом детермінантів автотрофних консорцій, ядром яких є переважно рослини домінуючих листяних порід дерев: Quercus robur (24,6 %), Acer platanoides (22,8 %), Tilia cordata (17 , 5 %), а також осоки (Carex sp.) і злаки (Poaceae). Вільшанка належить до концентру II та вищих порядків як компонент лісового біогеоценозу і утворює складну трофічну систему. У кормовому раціоні пташенят виявлено 717 об'єктів з 32-х таксонів хребетних, які належать до типів Arthropoda (99,2 %, 31 вид) і Annelida (0,8 %, 1 вид). Тип Arthropoda представлений найчисленнішим класом Insecta (76,9 %), в якому зазначено 10 рядів (домінують Lepidoptera (46,8 %)) та 20 родин, а також класами Arachnida (15,0 %), Malacostraca (5,3 % ) і Diplopoda (1,9 %). У видовому складі безхребетних переважають представники трофічної групи зоофагів (14 видів; 43,8 %), менше фітофагів (7 видів; 21,9 %), сапрофагів (18,7%) і некрофагів (15,6 %). За кількістю кормових об'єктів домінували фітофаги (N = 717; 51 %), меншу частку складали зоофаги (34 %), сапрофаги (12 %) й некрофаги (3 %). Показано відмінність досліджених територій за кількістю кормових об'єктів і кількістю видів в раціоні пташенят вільшанки. В НПП "ГОЛ" за кількістю об'єктів переважали фітофаги - 47 % (N = 443), а за кількістю видів - зоофаги (43,3 %, 13 видів). На території "Г" НПП також більше кормових об'єктів фітофагів - 62,3 % (N = 164), але кількість видів фіто-, зоо- і сапрофагів була однаковою (30,8 %, 13 видів). У лісопарку частіше зустрічалися зоофаги 45,5 % (N = 110), але за кількістю видів переважали фітофаги (42,9 %).Розглянуто роль вільшанки (Erithacus rubecula Lhinaeus, 1758) як детермінанта гетеротрофних консорцій. Вільшанка є консортом детермінантів автотрофних консорцій, ядром яких є переважно рослини домінуючих листяних порід дерев (Quercus robur Linnaeus, 1753, Tilia cordata Miller, 1768, Acer platanoides Linnaeus, 1753, Acer campestre Linnaeus, 1753), а також осоки (Carex sp.) і злаки (Poaceae), які пов'язані з детермінантами фабричними зв'язками. Вільшанка належить до концентру II та вищих порядків як компонент лісового біогеоценозу, і вона також виступає головним детермінантом у видовому складі комах - мешканців гнізд. У результаті таксономічного аналізу безхребетних в гніздах вільшанки встановлено наймасовіший клас Insecta (9 рядів і 27 родин), з яких переважають Coleoptera (30,7 %). У фауні нідіколів вільшанки (38 видів) домінують зоофаги разом з паразитами і гематофагами, такими як Hippoboscidae (46,4 %). Дещо менше серед безхребетних - мешканців гнізд знайдено фітофагів і сапрофагів (по 21 %), а також некрофагів (12 %). За кількістю об'єктів у гніздах також переважали зоофаги разом з паразитами (42 %; n = 150), їм поступаються фітофаги (34 %), сапрофаги (18 %) і некрофаги (6 %). Найбільшу кількість видів і об'єктів зоофагів відзначено для клімаксних і стиглих біоценозів (дібров в НПП "ГЛ" та соснових ценозів "Г" НПП).

  Повний текст PDF - 175.983 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"