Удосконалено математичну модель "кривої забування", породженої Г. Еббінгаузом. В удосконаленій моделі враховано і синергетичну складову, що уповільнює процес забування за рахунок внутрішньої роботи мозку у той відрізок часу, в який нова інформація до цього мозку не надходить, запропоновану Б. І. Мокіним, і складову, запропоновану Л. М. Присняковою, що задає значення тієї частки початкової інформації, яка ніколи з пам'яті індивідуума не стирається. Розроблено алгоритм ідентифікації удосконаленої математичної моделі "кривої Г. Еббінгауза" і проаналізовано причини появи некоректних рішень з його застосуванням та вказані шляхи подолання цієї некоректності. Розширено базу обгрунтування необхідності переходу від "кривої забування", породженої Г. Еббінгаузом, при аналізі процесів забування початкової інформації, одержаної студентом від викладача на лекції, до "смуг забування", породжених Б. І. Мокіним та О. Б. Мокіним. Якщо раніше ця база грунтувалась лише на особливостях оброблення експериментальних даних та центральній граничній теоремі Лапласа стосовно ймовірнісних даних, підпорядкованих нормальному закону розподілу, то її розширення відбулося ще й завдяки необхідності подолання некоректності розв'язання системи рівнянь, на яких базується алгоритм ідентифікації удосконаленої математичної моделі "кривої забування". Побудовано нові границі "смуг забування", які, як і в алгоритмі їх побудови, запропонованому Б. І. Мокіним та О. Б. Мокіним, використовують відоме з теорії ймовірностей правило "трьох сігм", але адекватніше відображають ці "смуги" і вивільняють їх від ділянок, на яких забування інформації набуває знака "мінус", не властивого для цього процесу.

  Повний текст PDF - 300.938 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"