Розглянуто питання класифікації європейської освіти в реформаційному контексті, що експліковано на соціально-філософські основи Болонської стратегії. Досліджено універсальну класифікацію у межах вищої освіти як верифікацію адміністративно-політичного простору навчальних програм і профілів, що уможливлює диверсифікацію змісту європейської освіти. Виділено стекхолддерів освіти, для яких розроблено відповідну систему класифікації: студенти, ВНЗ, бізнес і промисловість, політики, дослідники й аналітики. Виокремлено та охарактеризовано фундаментальні принципи освітньої класифікації: емпіричний характер побудови класифікацій, мультиперспективність, поліконструктивний вимір класифікацій, актуальність, описовий характер класифікацій, верифікаційний принцип архітектури класифікації, стійкість класифікаційної моделі до часових змін та просторових перетворень. Обґрунтовано тезу про можливість групування національних освітніх систем навколо однорідних кластерів, що відображають інституціональні, культурні та соціально-економічні подібності між промислово розвинутими країнами. Систематизовано ускладнення, що стосуються національно-політичних закономірностей: синхронізація класифікацій з національними системами, прозорість і орієнтація на різні групи соціальних партнерів, класифікаційне різноманіття національних систем, низька ефективність класичних систем класифікації освітніх інституцій.Рассмотрены вопросы классификации европейского образования в реформационном контексте, эксплицированным на социально-философские основы Болонской стратегии. Исследована универсальная классификация в рамках высшего образования как верификация административно-политического пространства для учебных программ и профилей, составляющих диверсификацию направлений содержания европейского образования. Выделены стекхолддеры образования, для которых разработана соответствующая система классификации: студенты, ВУЗ, бизнес и промышленность, политики, исследователи и аналитики. Выделены и охарактеризованы фундаментальные принципы образовательной классификации, в частности: эмпирический характер построения классификаций, мультиперспективность, поликонструктивное измерение классификаций, актуальность, описательный характер классификаций, верификационный принцип архитектуры классификаций, устойчивость классификационной модели к временным изменениям и пространственным преобразованиям. Обоснован тезис о возможности группирования национальных образовательных систем вокруг однородных кластеров, отражающих институциональные, культурные и социально-экономические сходства между промышленно развитыми странами. Систематизированы осложнения, касающиеся национально-политических закономерностей развития: синхронизация классификаций с национальными системами, прозрачность и ориентация на разные группы социальных партнеров, классификационное многообразие национальных систем, низкая эффективность классических систем образовательных учреждений. The question of the classification of European education in the context of the reform that explicate on sotsialnoh and philosophical foundations of the Bologna strategy. Highlight stekholddery education, which develop a classification system: students, universities, business and industry, policy researchers and analysts. Allocated and described the fundamental principles of education classification: empirical construction classifications; relevance, descriptive classifications verification principle classification architecture; stability classification model to temporal changes and spatial transformations.

  Повний текст PDF - 656.802 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"