На підставі грунтовного аналізу значної джерельної бази в історико-правовому контексті проаналізовано канонічно-законодавчі документи монастирів Студійського уставу. "Загальний Типікон" взорувався на древні монаші типікони та на східну традицію чернецтва, яку запровадили у Києво-Печерській Лаврі Св. Антоній і Св. Теодозій Печерські. Він складався із п'яти частин, що тематично поділялися на окремі глави та загалом містили 957 статей, і приміток-коментарів (324 позиції). Джерельною базою слугували твори Св. Отців, монаші типікони від найдавніших і до сучасних ігумену, монастирські правила, устави, служебники, патерики, наукові богословські та історичні праці візантійської, мелхітської, грецької, латинської, німецької, французької, російської та української історіографії, тобто ігумен Климентій (Шептицький) використовував усі доступні на той час джерела про східне чернецтво. Порівняння "Загального Типікону" з двома попередніми, Скнилівським та Унівським, яскраво свідчить про його науковість, грунтовність, вичерпність і глибоку східну духовність, відтак він став найповнішим "Типіконом" чернечого життя монахів Студійського уставу, якого вони дотримуються і тепер.

  Повний текст PDF - 217.595 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"