Охарактеризовано соціальну державу з позиції системно-функціонального підходу. Сьогодні достатньо відстежено та проаналізовано історію ідеї соціальної держави та висвітлено практику її інституціоналізації та функціонування. Вивчено специфічні риси акумуляції та перерозподілу нею національних ресурсів. Розглянуто досвід реалізації патронажної ролі держави. На цій основі виявлено і плюси, і мінуси, які неминуче супроводжують виконання державою такої ролі. Показано неоднозначні економічні, політичні, етичні, психологічні та інші наслідки її втілення в повсякденне життя. Держава - багатоаспектне утворення. Особливості кожного з аспектів її структури та діяльності, що фіксуються науковою думкою, отримують свої відповідні визначення, які, за прийнятим в науці звичаєм, одночасно стають і номінаціями держави як такої. Наприклад, через позначення тієї або іншої форми правління воно загалом кваліфікується або як республіка, або як монархія. Державу ж, характеристика якої є похідною від констатації властивого їй типу політико-територіального устрою, атестують як унітарну або федеральну. Залежно від ступеня її безпосередньої участі в суспільно-економічних процесах (якщо ступінь брати у крайнощах) вона є інтервенціоністською або оптимальною.

  Повний текст PDF - 196.306 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"