Ентеросорбція як самостійний метод або (частіше) як компонент комплексних заходів застосовується в лікуванні екзогенних інтоксикацій та ендотоксикозів за різноманітних патологій (хвороб органів дихання, сечовидільної системи, серцево-судинних, аутоімунних, інфекційних захворювань; в онкологічній, неврологічній, психіатричній, наркологічній практиках; під час невідкладної та інтенсивної терапії; в клінічній токсикології тощо). Мета роботи - оцінка частоти і скерованості застосування ентеросорбентів за умов поліклініки та стаціонару на прикладі лікувально-профілактичних підрозділів Державного управління справами. Для з'ясування реальної картини застосування ентеросорбційних препаратів проведено медико-соціологічне дослідження. Розроблено навчально-опитувальну анкету, яка складалася з 14 блоків питань (79 позицій). У процесі побудови анкети було використано відкриті, напівзакриті та закриті форми запитань. Всього опрацьовано 475 анкет лікарів, з яких 61,9 % - лікарі поліклініки і 38,1 % - стаціонару. Результати анкетування уможливили оцінку рівнів обізнаності, поінформованості та практичного використання ентеросорбентів. З'ясовано, що 65,4 % опитаних еферентну терапію використовують зрідка і лише 15,5 % - часто. Понад 66 % респондентів вказали, що застосовують ентеросорбенти у своїй практиці зрідка, а 14,3 % - не використовують взагалі. У результаті анкетування з'ясувалось, що більше половини респондентів застосовують неселективні адсорбенти широкого спектру дії (51,2 %), 12 % підбирають препарати селективної (вибіркової) дії, а 36,7 % не диференціює різницю між даними класами ентеросорбентів. Частота застосування ентеросорбентів прямо пропорційно пов'язана з поінформованістю лікарів про ці препарати. Інформацію одержує лише п'ята частина опитаних (19,8 %), а більше половини (58,7 %) - малопоінформовані, причому це характерно для лікарів як стаціонарного, так і амбулаторного профілів. Висновки: проведене дослідження надало змогу з'ясувати: рівень використання ентеросорбційних препаратів у повсякденній діяльності лікарями поліклініки і стаціонару; причини низького використання ентеросорбентів; шляхи інформаційної підтримки для підвищення обізнаності лікарів; потреби лікувально-профілактичного закладу (відділення) в ентеросорбентах; проблеми, що перешкоджають ширшому застосуванню ентеросорбентів, та передбачувані шляхи їх подолання.

  Повний текст PDF - 1.443 Mb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"