Викладено матеріали з вивчення епізоотичної ситуації щодо пастерельозу (холери) птиці та наведено результати бактеріологічних досліджень з вивчення циркуляції збудника у птахогосподарствах різних форм власності на території України. Для прижиттєвої діагностики пастерельозу (холери) птиці запропоновано новий сучасний засіб. У процесі відпрацювання виготовлення компонентів діагностикуму підібрано оптимальну схему фіксації еритроцитів барана, удосконалено обробку фіксованих еритроцитів таніном. Проведено дослідження щодо сенсибілізації танізованих еритроцитів барана виробничим штамом Pasteurella multocida № 1931. Найбільш повна адсорбція пастерел зареєстрована за концентрації бактерій 10^-6 КУО/см³ за температури 37 °С та експозиції 30 хв. Визначено оптимальну схему імунізації півнів, гусей і кроликів з метою одержання специфічної гіперімунної сироватки крові до збудника пастерельозу. Дослідження гомогенатів тканин (залозистого шлунку, тимусу, селезінки, печінки, серця) загиблої птиці свідчать про те, що найвища концентрація пастерел спостерігалась у печінці (1:256) і серці (1:128). Серологічні та біохімічні дослідження гіперімунної сироватки корові птиці свідчать про те, що ад'ювант Фрейнда значно посилює імунну відповідь до пастерел у порівнянні з аеросилом.

  Повний текст PDF - 287.608 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"