Мета роботи - розглянути забезпечення раціонального вибору параметрів поверхонь, що сполучаються, та оброблюваних деталей під час проектування технологічного обладнання на основі методів штучного інтелекту. Розглянуто геометричну модель лінійчатої розгортної поверхні, умови існування такої поверхні та наведено узагальнений алгоритм побудови поверхні, незалежно від типу робочого органу або машинобудівного виробу. Одними з найбільш поширених у техніці поверхнями є лінійчаті, серед яких особливе положення займають розгортні (завдяки своїм диференціально-параметричним властивостям): дотична площина контактує з поверхнею вздовж всієї прямолінійної твірної та не змінює свого положення у просторі у разі зміни точки дотику; поверхні можуть виготовлятись за методом згину металевого листа. Ці положення надають змогу під час виготовлення виробів заощаджувати значні матеріальні та енергетичні кошти, тому розробка геометричних моделей таких поверхонь є важливою задачею. Розглянуто геометричну модель розгортної поверхні, яка інцидентна двом напрямним. Експериментальні дослідження показали перспективність застосування напівгвинтових полиць на поличних плугах, зокрема, на двоярусних. Приймаючи до уваги робочу швидкість руху плугу 2,8 міс, відсоток заорювання рослинних решток для плугу з напівгвинтовими полицями складає 98,9 %, а з культурними - 96,1 %. За результатами експерименту: розроблено підходи до вирішення задачі розпізнавання умов зношування досліджуваного сполучення, зображеного його концептуальною моделлю; побудовано відповідні алгоритми обчислювальних процедур; розроблено математичну модель, яка визначає вплив параметрів контактуючих поверхонь на їх експлуатаційну властивість і лінійну інтенсивність зношування в період нормального зносу; для даної моделі позначено теоретичні передумови застосування в дослідженні довільного сполучення. На даний час у цих напрямках одержано певні результати, які стоять на рівні сучасних вимог конструкторського проектування. У процесі параметричної оптимізації моделі формується безліч шуканих значень параметрів поверхонь. Сформовано алгоритми автоматичного розпізнавання особливостей конструкції та експлуатації сполучень за їх зображеннями, що задається структурованими сукупностями формалізованих ознак. Результатом розпізнавання є віднесення сполучення до певної групи, кожній з множин яких відповідає індивідуальна розрахункова модель нормування параметрів якості.

  Повний текст PDF - 913.217 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"