Проаналізовано теоретико-методологічні засади концепції освіти впродовж життя (life-long-learning) крізь призму педагогічної спадщини Б. Грінченка. Стверджується, що в його особі українська педагогічна теорія і практика розвивалися не лише в руслі тогочасної європейської освітньо-виховної парадигми, а й містили вихідні положення, що актуалізувалися в стратегії life-long-learning. Українським Просвітителем розуміння людини, як вищої цінності, покладено в основу національної освіти, а одним із завдань "освіти впродовж життя", вибудуваної на гуманістичних принципах, як і самої освітньо-просвітницької й культурницької діяльності Б. Грінченка, є збагачення інтелекту людини, її творчої енергії й духовно-моральних сил. Чотири базові принципи освіти (вчитися, щоб бути, знати, робити і жити разом) з огляду на проблеми, що постають перед людством у реальному світі, є актуальними і сьогодні.

  Повний текст PDF - 172.229 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"