Мета роботи - розробити прогностичні таблиці, які надають лікареві змогу ще під час першого огляду дівчини порушити питання про можливість виникнення гіпоменструального синдрому (ГМС). Обстежено 151 пацієнтку з первинною олігоменореєю (I ОМ), 85 хворих із вторинною оліго-менореєю (II ОМ) та 305 дівчат із вторинною аменореєю (ВА) віком 13 - 18 років, а також 102 дівчини такого ж віку з регулярним менструальним циклом. Дані про частоту гірсутизму, появи менархе в популяції одержано під час проведення профілактичних оглядів 1650 підлітків м. Харків та Харківської області. Нормативні значення індексу маси тіла для кожного віку визначали за перцентильним методом. Стан гемодинаміки внутрішніх статевих органів визначали за загальноприйнятою методикою. Оцінювали прогностичну значущість і інформативність усіх чинників ризику, що вивчалися. Встановлено, що прогностичними ознаками щодо формування I ОМ є ранній репродуктивний вік матері на момент народження дівчини, порушення менструальної та репродуктивної функцій у матері, пізнє менархе, інвертований пубертат, загроза переривання вагітності у пренатальному анамнезі у дівчини; II ОМ - несвоєчасне менархе, ожиріння, виражений гірсутизм; ВА - пізнє менархе і порушення менструальної функції у матері, а також її ранній вік на момент пологів, обтяжений перинатальний анамнез, дефіцит маси тіла, виражений гірсутизм та пізнє менархе у дівчини. Зниження систолічної швидкості кровотоку в матковій артерії виявилося чинником ризику всіх порушень менструальної функції. Висновки: визначені прогностичні показники є підставою для відбору дівчат до груп ризику щодо виникнення ГМС. У профілактичних заходах щодо запобігання виникненню ГМС повинні брати участь лікарі різних спеціальностей, насамперед педіатри та сімейні лікарі.

  Повний текст PDF - 1.186 Mb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"