Мета роботи - оцінити ефективність застосування гепатопротекторів у комплексному лікуванні підлітків з ожирінням та неалкогольною жировою хворобою печінки. Обстежено 110 підлітків віком 10 - 18 років, хворих на ожиріння та з інсулінорезистентністю, яким проведено УЗД печінки та жовчовивідної системи, визначено показники білкового, пігментного та ліпідного обмінів. У всіх хворих під час терапії ожиріння застосовували метформін. За результатами клінічного та лабораторно-інструментального дослідження пацієнтів розподілили на 3 групи: 1-ша група (30 осіб) - хворі, які не мали скарг з боку травного тракту, але в них під час УЗД виявили ознаки дисфункціональних розладів біліарного тракту (ДРБТ), і їм призначали препарати есенціальних фосфоліпідів (ЕФ); 2-га група (50 осіб) - хворі з клінічними та УЗ-ознаками ДРБТ, яким призначали препарати екстракту артишоку; 3-тя група (30 осіб) - хворі з клінічними та УЗ-ознаками ДРБТ і біліарного сладжу, яким призначали препарати урсодезоксихолевої кислоти (УДХК). Контрольне обстеження проводили після лікування та через 6 міс. Підлітки з ожирінням скаржилися на підвищення апетиту, біль у животі та порушення моторики верхніх відділів шлункового тракту. Болючість у правому підреберії визначалась у 92 % хворих. У всіх підлітків з ожирінням виявлено ознаки помірної атерогенної дисліпідемії. За даними УЗД, у третини хворих були ознаки стеатогепатозу. У хворих, які одержували препарати ЕФ, характер змін морфофункціонального стану печінки був таким же, як і у пацієнтів, що одержували лише метформін. У підлітків, котрі вживали препарати екстракту артишоку, зменшилися вияви гіпотонії жовчного міхура (ЖМ), визначалося суттєвіше зменшення ознак стеатогепатозу, ніж у групі порівняння. Лікування із застосуванням УДХК сприяло покращанню скорочувальної функції ЖМ, гомогенізації жовчі, зменшенню явищ стеатозу та стабілізації цих показників через 6 міс від початку лікування, на відміну від хворих групи порівняння. Висновки: призначення ЕФ у віковому дозуванні протягом 1,5 - 2-х міс у межах комплексної терапії ожиріння в підлітків без скарг з боку органів травлення не має переваг у порівнянні з хворими, які одержували лише метформін. За наявності гіпотонії ЖМ обгрунтоване призначення екстракту артишоку протягом 1,5 - 2-х міс. За клінічних ознак ДРБТ та біліарного сладжу доцільне призначення препаратів УДХК протягом 2 - 3-х міс. Позитивний ефект від терапії через 6 міс спостерігається лише у хворих, які були мотивовані щодо зміни способу життя.