Наукова періодика України Український біофармацевтичний журнал


Гордєй К. Р. 
Вивчення фенольних речовин у траві маруни дівочої методом тонкошарової хроматографії та високоефективної рідинної хроматографії / К. Р. Гордєй, Т. М. Гонтова, А. Г. Сербін, А. Г. Котов, Е. Е. Котова // Український біофармацевтичний журнал. - 2019. - № 3. - С. 64-70. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ubfj_2019_3_12
Пошук нових рослинних джерел біологічно активних речовин є актуальною задачею фармацевтичної науки. Одним із перспективних видів родини Айстрові є маруна дівоча (Tanacetum parthenium (L.) Schultz Bip.). Її хімічний склад представлений переважно фенольними речовинами та сесквітерпеновими лактонами. За останніми даними закордонних джерел інформації фенольні сполуки трави маруни дівочої зумовлюють виражений протизапальний ефект. Даний вид успішно застосовують при лікуванні хронічних запальних захворювань сполучної тканини. Отже, дослідження якісного складу та кількісного вмісту фенольних речовин у зразках вітчизняної сировини є актуальним. Мета роботи - дослідити якісний склад і кількісний вміст фенольних сполук у траві маруни дівочої. Об'єкт - трава маруни дівочої, заготовленої у липні 2017 р. на території Ботанічного саду Національного фармацевтичного університету. Якісний склад та кількісний вміст досліджували методом тонкошарової хроматографії (ТШХ) та високоефективної рідинної хроматографії (ВЕРХ). Методом ТШХ ідентифіковані зони на рівні хлорогенової та цикорієвої кислот, лютеоліну, лютеолін-7-глікозиду у порівнянні із зонами стандартних зразків. Методом ВЕРХ ідентифіковано та визначено вміст 12 сполук. У найбільшій кількості у траві маруни дівочої накопичувались гідроксикоричні кислоти, а саме 3,5-дикафеоїлохінна (1,575 %), 4,5-дикафеоїлохінна (1,308 %) та хлорогенова (0,784 %) кислоти. Серед флавоноїдів кількісно переважали апігенін-7-глюкозид (0,071 %) та кемпферол (0,041 %). Висновки: вперше методом ТШХ та ВЕРХ досліджено якісний склад та кількісний вміст фенольних сполук у траві маруни дівочої. Високий вміст фенольних речовин у сировині свідчить про можливість стандартизації трави маруни дівочої за такими класами, як гідроксикоричні кислоти та флавоноїди. Отримані дані свідчать про перспективність створення лікарського рослинного засобу на основі трави маруни дівочої з високою протизапальною активністю.
  Повний текст PDF - 794.264 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

Цитованість авторів публікації:
  • Гордєй К.
  • Гонтова Т.
  • Сербін А.
  • Котов А.
  • Котова Е.

  • Бібліографічний опис для цитування:

    Гордєй К. Р. Вивчення фенольних речовин у траві маруни дівочої методом тонкошарової хроматографії та високоефективної рідинної хроматографії / К. Р. Гордєй, Т. М. Гонтова, А. Г. Сербін, А. Г. Котов, Е. Е. Котова // Український біофармацевтичний журнал. - 2019. - № 3. - С. 64-70. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ubfj_2019_3_12.

    Додаткова інформація про автора(ів) публікації:
    (cписок формується автоматично, до списку можуть бути включені персоналії з подібними іменами або однофамільці)
  • Гордєй Карина Романівна (медичні науки)
  • Гонтова Тетяна Миколаївна (1969–) (фармацевтичні науки)
  • Сербін Анатолій Гаврилович (1945–) (фармацевтичні науки)
  • Котов Андрій Георгійович (фармацевтичні науки)
  • Котова Еліна Едуардівна (фармацевтичні науки)
  •   Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"
     
    Відділ інформаційно-комунікаційних технологій
    Пам`ятка користувача

    Всі права захищені © Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського